Іванківці (Новогуйвинська селищна громада)
| село Іванківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Новогуйвинська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1501 |
| Населення | 489 |
| Площа | 1,005 км² |
| Густота населення | 486,57 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12451 |
| Телефонний код | +380 142 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°07′38″ пн. ш. 28°41′14″ сх. д. / 50.12722° пн. ш. 28.68722° сх. д.Координати: 50°07′38″ пн. ш. 28°41′14″ сх. д. / 50.12722° пн. ш. 28.68722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
210 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Злагоди, 4, с. Вертокиївка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12450 |
| Карта | |
  Іванківці | |
 Іванківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Іва́нківці — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Новогуйвинської селищної громади. Населення — 489 осіб.
До Другої світової війни — Янківці.
Історія[ред. | ред. код]
Поруч з селом поселення І тис. до н. е., III—V ти ХІІ-ХІІІ ст.ст. н. е.
Село Янківці (пол. Jankowce) відоме з 1593 року у володінні пана Янковського.[1]
В 1645 році брацлавський хорунжий Ян Дзік відписав Янківці Київському підстолію Михайлу Аксаку[2].
У 1776 році Юзефа Гаврилівна Аксак продає маєток Войцеху Схабіцькому гербу Ястшембець. Згодом землі перейшли до його онука, Михайла-Нарциса Антоновича Схабіцького. Михайло не мав власних дітей, тому землі відписав своїм сестрам. Постійно проживав у своєму маєтку Янківці.
Православна церква в селі з 1856 року, а 1863 року відкрито церковно-парафіяльну школу.
Помер Схабіцький на початку 1883 року, а село успадкував його племінник Модест Єзерський, котрий у 1892 році перебудував маєток в центі села.
У 1906 році Янківці, село Коднянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 6. Дворів 101, мешканців 704[3].
Наступним власником села став російський генерал-майор Баскаков Веніамін Іванович[4].
Маєток польського шляхтича Модеста Єзерського, що знаходиться в іванківцях, заріс чагарниками. Від руйнування його рятують велосипедисти-волонтери з Житомира.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.1 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 11 вересня 2019.
- ↑ Комиссия для разбора древних актов при киевском, подольском и волынском Генерал-Губернаторе. Архив юго-западной России. OCLC 1037591579.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 22 травня 2019.
- ↑ Список землевладельцев и арендаторов Волынской губернии, во владении коих находится не менее 50 десятин земли (рос.) . Житомир: Волынский губ. стат. ком. 1913. с. 270 c.
- ↑ Велосипедисти розчистили садибу польського шляхтича в Іванківцях - zhytomyr-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. -- ISBN 966—690 –090 — 4
- Список населених місць Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
- Архив Юго-Западной России, издаваемый временною комиссиею для разбора древних актов высочайше учрежденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе / Временная комиссия для разбора древних актов, Київська археографічна комісія. — Киев: типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886. Ч. 7. Т. 1: Акты заселений Юго-Западной России от половины XIII до половины XV в. — 1886. — 746 с. разд. паг.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Іванківці [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Масштаби Голодомору в Житомирському районі. Сайт Житомирської РДА
- Маєток Модеста Єзерського
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||