Гуйва (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Гуйва
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Новогуйвинська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Гуйва (селище) 
Основні дані
Засновано 1931
Агломерація Житомирська агломерація
Площа 0,715 км²
Населення 1585 (01.01.2018)[1]
Густота 2216,8 осіб/км²;
Поштовий індекс 12442
Телефонний код +380 412
Географічні координати 50°12′39″ пн. ш. 28°39′19″ сх. д. / 50.21083° пн. ш. 28.65528° сх. д. / 50.21083; 28.65528Координати: 50°12′39″ пн. ш. 28°39′19″ сх. д. / 50.21083° пн. ш. 28.65528° сх. д. / 50.21083; 28.65528
Висота над рівнем моря 219 м
Водойма р. Гуйва


Відстань
Найближча залізнична станція: Житомир
До станції: 4 км
Селищна влада
Адреса 12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 5
Голова селищної ради Гончаренко Зоя Григорівна
Карта
Гуйва. Карта розташування: Україна
Гуйва
Гуйва
Гуйва. Карта розташування: Житомирська область
Гуйва
Гуйва
Мапа

Гуйва у Вікісховищі

Гу́йва — селище (від 1959), Житомирського району Житомирської області.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване за 4 км від районного і обласного центру та залізничної станції Житомир. Прикрасою селища є річка Гуйва з її мальовничими берегами та схилами, яка протікає по території селища.

Історія[ред. | ред. код]

Селище засноване в 1931 році.

Ще в статусі села Гуйва понесла втрати населення під час геноциду українського народу, влаштованого урядом СРСР 1932—1933.

Під час тимчасової німецько-фашистської окупації на території села діяли партизанські диверсійні групи. На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з ворогом 154 жителі села, з них 7 загинуло, 147 — відзначені урядовими нагородами.

Воїнам-визволителям селища, які загинули в боротьбі проти фашистів, трудящі Гуйви встановили пам’ятник.

Під час ІІ світової війни біля селища розташовувалася ставка Гіммлера.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 82,24%
російська 17,76%

Сьогодення[ред. | ред. код]

На території селища працює відділення зв'язку, аптека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини. Діє загальноосвітня школа I—III ступенів. При школі діють районна спортивна школа, дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки, стадіон. У школі бібліотека з книжковим фондом 4020 примірників.

У селищі базується 50-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон.

Протягом останніх років в селищі збудовано багато нових жилих будинків, селище розширюється.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]