Стаднюк Іван Фотійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іван Стаднюк)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Стаднюк
Ім'я при народженніСтаднюк Іван Фотійович
Народився8 березня 1920(1920-03-08)
Кордишівка, Подільська губернія, УНР
Помер30 квітня 1994(1994-04-30) (74 роки)
Москва, Російська Федерація
ПохованняКунцевський цвинтар
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьпрозаїк, сценарист, драматург, військовий журналіст
Alma materМосковський поліграфічний інститут (1957)
Мова творівросійська
Жанрроман і повість[d]
Magnum opus«Війна» (19671980)
ЧленствоСП СРСР
ПартіяВКП(б)
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Орден «Знак Пошани»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Премії
Державна премія СРСР — 1983

Іван Фотійович Стадню́к (8 березня 1920, с. Кордишівка, Подільська губернія, УНР — 30 квітня 1994, Москва, Росія) — український російськомовний прозаїк, сценарист, драматург і військовий журналіст, відомий своїми книгами про українське село і про пройдену ним Німецько-радянську війну.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався в Українському інституті журналістики і Московському поліграфічному інституті. Учасник Другої світової війни. Друкувався з 1940 р.

Автор сценаріїв радянських фільмів: «Максим Перепелиця» (1955), «Артист із Коханівки» (1961), «Ключі від неба» (1965), «Між високими хлібами» (1970), «Дипломати мимоволі» (1978, у співав.), «Війна» (1990, т/ф, 6 с, у співавт.).

Нагороджений орденами Великої Вітчизняної війни І і II ст., Червоної Зірки, медалями. Лауреат Державної премії СРСР.

Був членом Спілки письменників Росії.

Твори

[ред. | ред. код]
  • «Людина не здається» (повість, 1946-55)
  • «Війна» (роман в 3-х книгах, 1967-80)
  • «Москва, 41-й» (роман)
  • «Меч над Москвою» (роман)
  • «Перед наступом» (повість, 1949)
  • «Життя, а не служба» (розповідь, 1950)
  • «Сповідь сталініста» (мемуари)
  • «Слідопити» (повість, 1951)
  • «Серце пам'ятає» (повість, 1952)
  • «Лейтенант Вернидуб» (розповідь, 1953)
  • «Плевели зла» (повість, 1957)
  • «Олена» (розповідь, 1962)
  • «Люди не ангели» (роман, 1960-65)
  • «Люди зі зброєю» (повість)
  • «Максим Перепелиця» (повість в оповіданнях)

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Сценарист

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]