Івіттуут

населений пункт сільська місцевість муніципалітет Івіттуут ґренл. Ivittuut Координати 61°12′30″ пн. ш. 48°10′10″ зх. д. Країна  Ґренландія Ґренландія Адмінодиниця Сермерсоок Дата заснування 1951 Площа 600 км² Населення 9 осіб Часовий пояс UTC−1, UTC−3 (Сермерсоок) Автомобільний код GR (Сермерсоок) GeoNames 3422861 Івіттуут Івіттуут (Ґренландія) Івіттуут у Вікісховищі?

Кріолітова копальня Івіттуут, Гренландія, 1940

Івіттуут (ґренл. Ivittuut), стара назва Івіґтут (дан. Ivigtut) — поселення в Південній Ґренландії, єдине у світі промислове родовище кріоліту.

До 2009 року було центром однойменного муніципалітету.

Історія

Відкрите 1806-го, розробка ведеться з 1856.

Видобуток корінних руд припинився у 1962 в зв'язку з виснаженням запасів.

Характеристика

Map of the «Middle settlement» of the Norse in medieval Greenland. No written documents of this settlement exist and the name Middle settlement is constructed by modern archaeologists. The red dots indicate known Norse farm ruins.

Рудне тіло було складене г.ч. сидерит-кріолітовою породою (кріоліт, сидерит, кварц, сульфіди). Загальні запаси руди становили бл. 3,5 млн т.

У Івіттууті (Південно-Західна Ґренландія) довгасте штокове тіло сидерито-кріолітового складу укладене в апікальній частині куполовидного штоку лейкократових дрібнозернистих порфировидних гранітів, що залягають в ґнейсових породах брекчій. На поверхні сидерито-кріолітове тіло має 115 м в довжину і 30 м завширшки, на глибині шток розширяється. У приконтактовій частині кріолітового тіла в граніті спостерігається складна мережа жил кварцово-мікроклінового пегматиту. Основна маса пегматитових жил зосереджена біля південного контакту кріолітового тіла. На заході і півночі кріоліт значною мірою безпосередньо контактує з гранітом. Крайова частина кріолітового штоку утворює так звану “приконтактову шкаралупу", складену великими уламками вмісних пегматитів і гранітів, зцементованих кварцово-кріолітовим агрегатом. Апофізи кріолітового тіла перетинають пегматити, а в гранітах спостерігаються каситерито-кварцові і кріоліто-кварцові жили. У сидерито-кріолітовому тілі Івіттуута в середньому міститься кріоліту 70-80%, сидериту — 15-20%, кварцу — 1-2%, сульфідів — 1-2%. Дуже характерні зрощення кріоліту і сидериту: дрібніші зерна сидериту розташовуються вздовж границь між великими зернами кріоліту. У пегматиті відмічені псевдоморфози кріоліту по графічним вросткам кварцу. У кріолітовому тілі Івіттуута зустрічаються ділянки, збагачені тонкими лусочками парагоніту і мусковітом, порцеляновим мікросферолітовим топазом, флюоритом, піритом, хіолітом, веберитом, стенонітом і ярлітом. На цих ділянках кріоліт набуває темного забарвлення. Пізнішими утвореннями є друзи ступінчастих псевдокубічних кристалів кріоліту на стінках відкритих тріщин, а також продукти його заміщення — томсеноліт, пахноліт і ральстоніт, які приурочені до тріщин в кріоліті.

Технологія розробки

Розробка родов. велася відкритим способом. Модернізація технології збагачення руд дозволила переробляти рудні відвали.

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• https://web.archive.org/web/20070628231121/http://home19.inet.tele.dk/koknr1/ivigtut.html