Ігнатович Василь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Многогрішний
Василь Ігнатович (Шумейко)
Народження невідомо
Короп, Чернігівська область
Смерть ?, не раніше 1694
Красноярськ
Приналежність Herb Viyska Zaporozkoho.svg Військо Запорозьке
Звання наказний гетьман

Ігнатович «Многогрішний» Василь (пом. не раніше 1694) — український військовий діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у місті Коропі (тепер Чернігівська область). Брат гетьмана Дем'яна Многогрішного.

В 16641668 — ніжинський полковий осавул. У 1668 році очолив українське посольство до московського царя Олексія Михайловича. В 16711672 роках — полковник Чернігівського полку, в 1671 році — наказний гетьман.

Після позбавлення гетьманства Дем'яна Многогрішного, Василь разом із братом Дем'яном був заарештований, підданий жорстоким тортурам у Москві та засланий у Сибір.[1][2].

«… по нашему Государеву указу, посланы из Москвы в Сибирь в ссылку изменники и клятвопреступники войска Запорожского сее стороны Днепра бывший гетман Демка Игнатов … до Тобольска, с сибирскими служилыми людьми, и с провожатыми, а в Тобольске велено их держать за крепкими караулы скованных, а из Тобольска велено послать их, Дёмку Енисейского уезда в Селенгинский острог, Ваську в Красноярский». (з грамоти на ім'я Туринського воеводи Івана Суздальцева.)

Перед арештом тікав до Києва, де ректор Києво-Могилянської академії радив йому сховатися на Запорожжі, але Василь Шумейко відмовився через попередні сварки з січовиками. Зрештою В. Ясинський здав його місцевому воєводі[3].

В 16821694 роках жив у Красноярську. Подальших даних про його долю немає.

У пам'ять про себе він залишив заснований ним 1666 р. Пустинно-Рихлівський Миколаївський монастир біля с. Понорниця на Коропщині.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ю. А. Мицик, В. М. Горобець, З. І. Хижняк. Многогрішний Дем´ян Гнатович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 8. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  2. Соловьев С. М. История России с древнейших времен. — М. : «Мысль», 1991. — Т. 11-12. — С. 360—363, 365—373, 375, 390—392, 397,398, 400—407, 409—427.
  3. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини… — С. 213.
  4. ЧЕРНІГІВСЬКІ ПОЛКОВНИКИ — БУДІВНИЧІ ХРАМІВ

Джерела[ред. | ред. код]