Іду до тебе...

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іду до тебе...
Иду к тебе...
Idu do tebe.jpg
Жанр Драма
Режисер Микола Мащенко
Сценарист Іван Драч
У головних
ролях
Алла Демидова
Микола Олялін
Ольга Матешко
Іван Миколайчук
В'ячеслав Воронін
Оператор Олександр Ітигілов
Композитор Володимир Губа
Кінокомпанія Київська кіностудія імені О.Довженка
Країна УРСР
Рік  1971
IMDb: ID 5299510

«Іду до тебе...» (рос. «Иду к тебе...») — український радянський художній фільм 1971 року, присвячений 100-річчю з дня народження української поетеси Лесі Українки. Кінооповідання про чотири роки її життя: 1897—1901.

Створення[ред.ред. код]

Головний мотив фільму — трагічне кохання Лесі Українки до революціонера-марксиста Сергія Мержинського. Фільм про подорож поетеси до свого коханого, у дослівному та метафоричному сенсі водночас. Після смерті С.Мержинського Леся написала поему «Одержима», що стала відображенням сили духу поетеси. Але не тільки любовна лірика є у цьому фільмі. Він нагадує нам про любов поетеси до України, до рідної мови, що за словами Лесі є «душею народу», її революційну та національну позицію у справі боротьби за існування України. Фільм складається з мозаїки спогадів, настроїв, уривчастих епізодів, які сплітаючись створюють чисту ліричну мініатюру.

Через втручання керівних органів компартії у зйомку фільму одна з написаних Іваном Драчем сцен не була реалізована у задуманому автором вигляді, що було відзначено навіть радянською критикою[1].

У «Доповідній записці відділу культури ЦК Компартії України про деяких членів Спілки письменників України» від 18 грудня 1973 р. завідувач відділу культури ЦК Компартії України, у числі іншого, писав щодо сценарію фільму, написаного Іваном Драчем:[2]

Сценарій позначений серйозними ідейно-художніми недоліками. В процесі зйомок перероблявся, тричі змінювався склад постановочних груп, допущені великі перевитрати державних коштів. Однак у фільмі (виробництво 1971 р., режисер М.Мащенко) не були до кінця подолані закладені в сценарії недоліки: Леся Українка зображена однобічно, поза її діяльністю як представниці революційно-демократичного руху, дещо перебільшено національний момент.

Актори[ред.ред. код]

Знімальна група[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Поетичне кіно: заборонена школа // АртЕк, Редакція журналу «Кіно-Театр», Київ, 2001. — ISBN 966-505-068-0.
  • Кіноколо