Ільгільдінов Дмитро Фарідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільгільдінов Дмитро Фарідович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Ільгільдінов Дмитро Фарідович.jpg
Загальна інформація
Народження 22 червня 1989(1989-06-22)
Анадир
Смерть 28 серпня 2014(2014-08-28) (25 років)
Новокатеринівка
Університет Національна металургійна академія України
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Формування
42-й БТрО ЗСУ «Рух Опору».png
 42 БТрО
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Фарі́дович Ільгільді́нов (нар. 22 червня 1989(19890622) — пом. 28 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Проживав у селі Широке Солонянського району.

У часі війни — солдат, стрілець-помічник гранатометника 42-го батальйону територіальної оборони ЗС України Кіровоградської області «Рух Опору».

28 серпня військовики рухалися на вантажівці «Урал» та потрапили в засідку терористів між Новокатеринівкою та Ленінським; у бою загинули сержант 42-го БТРО Юрій Кириєнко, солдати Дмитро Ільгільдінов, Анатолій Лифар, Ілля Письмений, дещо віддаленіше — Євген Мельничук, Володимир Татомир, Максим Харченко.

Упізнаний серед загиблих, тіла яких вивезли з поля бою волонтери гуманітарної місії 12 вересня 2014-го.

Похований у селі Широке.

Без сина лишилась мама.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

  • 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]