Ільзе Швидецьки
| Ільзе Швидецьки | |
|---|---|
| нім. Ilse Schwidetzky | |
| Народилася |
6 вересня 1907[1] Лешно, Великопольське воєводство, Республіка Польща[1] |
| Померла |
18 березня 1997[1] (89 років) Майнц, Німеччина[1] |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | антрополог, викладачка університету |
| Заклад |
Майнцький університет Вроцлавський університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Ільзе / Ільза Швидецьки (нім. Ilse Schwidetzky; (6 вересня 1907, Лешно, Великопольське воєводство — 18 березня 1997, Майнц) — німецький антрополог польського походження, доктор наук (вчений ступінь)[2][3][4], професор[3][5] (з 1961).
Біографія[ред. | ред. код]
Ільза була дочкою бургомістра Ліси (Лешно) Георга (Єжи) Швидецьки (1875—1952). Вивчала історію, біологію та антропологію в університетах Лейпцига, Данцига (нині Гданськ) та Бреслау (нині Вроцлав). З 1930-х років працювала асистентом Егона фон Айкштедта, одного з провідних расових теоретиків нацистської Німеччини .
У 1934 році отримала науковий ступінь доктора філософії (академічний ступінь, що не має прямого відношення до філософії). У 1940 році вийшла заміж за бізнесмена Бернхарда Розінга, який загинув в результаті бомбардування Нюрнберга в 1944 році.
Працювала в Антропологічному інституті при університеті в Майнці з 1946 року[6] до виходу на пенсію в 1975 році. Професор антропології із 1961 року. З 1949 року редагувала журнал «Homo», присвячений питанням антропології. У 1961 році була призначена директором Інституту антропології в Майнці.[7] У 1975 році набула статусу почесного директора.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
У центрі наукових інтересів Ільзе Швидецьки була популяційна біологія життя історичних народів. Брала активну участь у кількох великомасштабних регіональних експедиціях зі збирання антропологічних даних: у 1930 році — у Сілезії, у 1937 р. — у Британській Індії, у 1950-х — 1970-х роках — у Вестфалії, на Рейнланд-Парльці , на Сардинії.
У 1966 році організувала новаторський міжнародний симпозіум з антропології неоліту[8].
Вивчала питання антропології, зокрема, «слов'янське питання». У 1938 році в Штутгарті вийшла книга доктора філософії, асистента Антропологічного інституту при Університеті Бреслау Ільзи Швидецьки «Расологія древніх слов'ян» (Rassenkunde der Altslawen), в якій вона робить висновок про те, що колись були представниками «східно-нордичної» раси слов'яни. На цей час цю расову складову здебільшого втратили, за винятком поляків[9][4].
Членство у наукових товариствах[ред. | ред. код]
- Permanent Council der International Union of Anthropological and Ethnological Sciences (віце-президент з 1974 року))
- Akademie der Wissenschaften und der Literatur, Mainz
- Société d'Anthropologie de Paris
- Anthropologische Gesellschaft, Війна
- Société Royale Belge d'Anthropologie
- Sociedade de Geografia de Lisboa
- Sociedad Española de Antropologia Biologica
- Akademie für Bevölkerungswissenschaft Hamburg
- Herder-Forschungsrat, Marburg
- Deutsche Gesellschaft für Anthropologie und Humangenetik (1968—1970)
- University of Crete (почесний лікар з 1990 р.)
Діти[ред. | ред. код]
- Донька Іна Шпігель-Розінг (Ina Spiegel-Rösing), етнолог.
- Син Фрідріх Розінг (Friedrich W. Rösing), антрополог.
Вибрані праці[ред. | ред. код]
Авторка багатьох монографій, книг та наукових статей.
Монографії[ред. | ред. код]
- Rassenkunde der Altslawen. Stuttgart 1938
- Rassenkunde des nordöstlichen Oberschlesien. (Kreise Kreuzburg, Rosenberg, Guttentag). Aus dem Anthropologischen Institut der Universität Breslau. Reihe: Rasse, Volk, Erbgut in Schlesien Heft 2. Priebatsch's Buchhandlung, Breslau 1939
- Grundzüge der Völkerbiologie. Stuttgart 1950 (spanische Übersetzung 1953: Ethnobiologica)
- Das Problem des Völkertodes. Eine Studie zur historischen Bevölkerungsbiologie. Enke, Stuttgart 1954
- Das Menschenbild der Biologie Ergebnisse und Probleme der naturwissenschaftlichen Anthropologie. G. Fischer, Stuttgart 1959 (2. Auflage 1970)
- Die vorspanische Bevölkerung der Kanarischen Inseln. Beiheft zu Homo. Göttingen 1963 (span. Übersetzung 1963)
- zusammen mit Hubert Walter: Untersuchungen zur anthropologischen Gliederung Westfalens. Münster 1967
- Hauptprobleme der Антропологія. Bevölkerungsbiologie und Evolution des Menschen. Rombach, Freiburg i. Br. 1971
- Grundlagen der Rassensystematik. BI, Mannheim 1974
- Rassen und Rassenbildung beim Menschen. Fischer, Stuttgart 1979
- zusammen mit I. Spiegel-Rösing: Maus und Schlange. Untersuchungen zur Lage der deutschen Антропологія. Oldenbourg, Munchen 1992.
Посилання[ред. | ред. код]
- Роботи професора Ільзе Швидецьки в каталозі Німецької Національної Бібліотеки [Архівовано 6 травня 2022 у Wayback Machine.](нім.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118760173 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Dirk Preuß: «Anthropologe und Forschungsreisender»: Biographie und Anthropologie Egon Freiherr von Eickstedts (1892—1965), München 2009, S. 132f.
- ↑ а б Mankeliunas, Mateo V. and Mallart, José and Giraldo Ángel, Jorge (2013) Bibliografía. Revista Colombiana de Psicología; Vol. 5, núm. 2 (1960); 155—160 2344-8644 0121-5469. http://www.bdigital.unal.edu.co/32918/[недоступне посилання], http://www.bdigital.unal.edu.co/32918/1/32513-120259-1-PB.pdf [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Rassenkunde der Altslawen. Stuttgart 1938, https://ariets.files.wordpress.com/2009/02/ilse-schwidetzky-rassenkunde-der-altslawen.pdf [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek. Архів оригіналу за 6 травня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
- ↑ С момента учреждения данного института.
- ↑ [Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich, Frankfurt am Main 2007, S. 574]
- ↑ Поиск Правды — только корнями живы ветви " «Славяне и арийский мир». Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
- ↑ Владимир Родионов, историк. ИДЕОЛОГИЧЕСКИЕ ИСТОКИ РАСОВОЙ ДИСКРИМИНАЦИИ СЛАВЯН В ТРЕТЬЕМ РЕЙХЕ. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 6 травня 2022.
|
