Ільницький Юрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільницький Юрій Васильович
Ільницький Юрій Васильович.jpg
Народився 23 грудня 1924(1924-12-23)
Розтока, Чехословацька Республіка
Помер 18 червня 2016(2016-06-18) (91 рік)
Ужгород
Громадянство Чехословаччина ЧехословаччинаСРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного Прапора
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Юрій Васильович Ільницький (23 грудня 1924(19241223), село Розтока, Чехословаччина, тепер Закарпатська область — 18 червня 2016, місто Ужгород, Україна) — партійний діяч Української РСР, 1-й секретар Закарпатського обкому КПУ. Член ЦК КПУ у вересні 1961 — лютому 1981 р. Депутат Верховної Ради СРСР 6—10-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині незаможних верховинських селян. У 12 років залишився без батька і разом з старшими братами Іваном (1916 р.н.) та Михайлом (1917 р.н.) працював у родинному господарстві. У 1938 році вступив до Волівської горожанської школи.

З 1945 року працював рахівником Волівського окружного комітету КП Закарпатської України, де він у 1945 році й вступив до Комуністичної партії. У 1946 р. — слухач Закарпатської обласної радянської партійної школи у Ужгороді.

У 1947—1948 роках — інструктор Волівського окружного комітету КП(б)У Закарпатської області.

У грудні 1948 — січні 1950 р. — 2-й секретар Волівського окружного комітету КП(б)У Закарпатської області. У січні 1950 — вересні 1951 р. — 1-й секретар Волівського (Міжгірського) окружного комітету КП(б)У Закарпатської області.

У 1951—1954 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПУ в Києві. У 1954 році — інспектор ЦК КП України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

У 1954—1957 роках — секретар Закарпатського обласного комітету КП України.

У 1957—1959 роках — 1-й секретар Ужгородського міського комітету КП України.

У 1959—1962 роках — 2-й секретар Закарпатського обласного комітету КП України.

З 5 лютого 1962 р. по 2 грудня 1980 р. — 1-й секретар Закарпатського обласного комітету КП України. Користувався особистою прихильністю Л. І. Брежнєва.

Обирався делегатом XXII (1961), XXIII (1966), XXIV (1971) і XXV (1976) з'їздів КП України. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 6-го (1962—1966; член Ради Союзу від Закарпатської області), 7-го (1966—1970); член Ради Національностей від Української РСР), 8-го (1970—1974); член Ради Національностей від Української РСР), 9-го (1974—1979); член Ради Національностей від Української РСР) і 10-го скликань (1979—1984); член Ради Національностей від Української РСР).

Автор мемуарів «Спомини: із прожитого і пережитого».

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]