Волощук Михайло Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Юрійович Волощук
Михаил Юрьевич Волощук
Михайло Юрійович Волощук
Михайло Волощук
Голова виконкому Закарпатської обласної ради
1974 — 1984
Попередник: Русин Василь Павлович
Спадкоємець: Мальованик Михайло Михайлович
 
Партія: КПРС
Освіта: Львівський торгово-економічний інститут
Науковий ступінь: кандидат економічних наук[d] і кандидат наук
Рід занять: політик
Народження: 10 листопада 1934(1934-11-10)
Майдан
Смерть: 5 лютого 2017(2017-02-05) (82 роки)
Ужгород
Нагороди: СРСР:
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани» Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Україна:

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня

Волощук Михайло Юрійович (10 листопада 1934, Майдан, Перша Чехословацька Республіка — 5 лютого 2017, Ужгород) — український державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликань, Народний депутат України 1-го скликання. Член ЦК КПУ у 1990 — 1991 р.

Життєпис[ред.ред. код]

Зліва направо: Михайло Волощук, Тетяна Череп-Пероганич, Ольга Тимофеєва, Юрій Пероганич. Ужгород, весна 2016.

Народився 10 листопада 1934 року в селі Майдані (тепер Міжгірського району, Закарпатської області) в сім'ї селян.

Закінчив Майданську семирічну школу Закарпатської області, а у 1952 році — Мукачівський кооперативний технікум.

З 1954 року — завідувач відділу організаційної і кадрової роботи Сталінського районного комітету ЛКСМУ міста Львова, 2-й секретар Ленінського районного комітету ЛКСМУ по пропаганді й агітації міста Львова.

З 1956 року — секретар Львівського міського комітету ЛКСМУ по пропаганді й агітації.

У 1957 році закінчив вечірнє відділення планово-економічного факультету Львівського торгово-економічного інституту за спеціальністю «економіст торгівлі».

З 1959 року — заступник завідувача відділу пропаганди й агітації Закарпатського обласного комітету ЛКСМУ; інструктор ЦК ЛКСМУ в Києві; 2-й, 1-й секретар Закарпатського обласного комітету ЛКСМУ.

З 1963 року навчався в Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві, яку закінчив у 1966 році. Кандидат економічних наук (1966), доцент.

З 1966 року — заступник начальника Закарпатського обласного управління культури; 1-й секретар Воловецького районного комітету КПУ Закарпатської області.

З 1970 по 1974 рік — інспектор ЦК КПУ.

З квітня 1974 по грудень 1984 рік — голова виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів.

З 1984 по 1990 рік — проректор Ужгородського університету.

З лютого 1990 по липень 1991 рік — 1-й секретар Закарпатського обласного комітету КПУ, одночасно з квітня 1990 по жовтень 1991 — голова Закарпатської обласної Ради, голова виконкому Закарпатської обласної ради.

З 1992 року — Генеральний директор акціонерного товариства «Закарпаткераміка». З 1993 року — Генеральний директор видавничого підприємства «Орбіта».

З 1998 року — голова Асоціації депутатів Закарпатської області всіх рівнів[1].

Помер 5 лютого 2017 після тривалої хвороби. Жив скромно, не мав великих статків.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Член КПРС з 1956 року. 4 березня 1990 р.оку обраний Народним депутатом України, набравши у 1-му турі 73,70 % голосів і перемігши 4 претендентів (Закарпатська область, Свалявський виборчий округ № 175). Входив до групи «За соціальну справедливість». Член Комісії ВР України у закордонних справах.

Кандидат у Народні депутати України Верховної Ради XIII скликання, висунутий виборцями 1-й тур — 5,2 % 6-те місце з 18-ти претендентів.

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]