Туряниця Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Іванович Туряниця
Іван Іванович Туряниця
Перший секретар Закарпатського обкому КП(б)У
лютий 1946 — 27 січня 1948
Попередник: посади не існувало
Спадкоємець: Компанець Іван Данилович
 
Партія: КПРС
Освіта: Харківський комуністичний інститут журналістики
Народження: 25 травня 1901(1901-05-25)
Ряпідь
Смерть: 27 березня 1955(1955-03-27) (53 роки)
Ужгород
Громадянство: СРСР
Нагороди:
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня

Іва́н Іва́нович Туряни́ця (25 травня 1901, Ряпідь — 27 березня 1955, Ужгород) — український комуністичний діяч Закарпаття. Депутат Верховної Ради УРСР 2-4-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 2-3-го скликань. Член ЦК КП(б)У в січні 1949 — березні 1955 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 травня 1901 року в селі Ряпіді в Австро-Угорщині (нині Хустського району Закарпатської області) у родині робітника-залізничника. Вчився у народній школі до шостого класу. Потім працював будівельником, був наймитом та сезонним робітником.

У період Угорської Радянської Республіки в 1919 році у складі Закарпатської Червоної Гвардії брав участь у боях з польськими військами. Був заарештований, перебував у концентраційному таборі у Пряшові (Чехословаччина). У грудні того ж року був звільнений. У жовтні 1924 року призваний до збройних сил Чехословаччини.

У 1925 році вступив у Комуністичну партію Чехословаччини[1]. У 19271928 роках — голова Мукачівської профспілки будівельників, з жовтня 1928 по серпень 1929 року — секретар Мукачівського окружного та міського комітету КП Чехословаччини. З лютого 1930 року — секретар Ужгородського окружного комітету КП Чехословаччини.

У 19301933 роках навчався в СРСР, закінчив Харківський комуністичний інститут журналістики й повернувся на Закарпаття. У 19331939 роках працював секретарем Закарпатської профради Червоних профспілок. У березні 1939 року емігрував в СРСР. У 19391940 роках був членом Міжнародної організації допомоги борцям революції (МОДР), яка займалася підтримкою робочих рухів за кордоном, фактично провокуючи їх антиурядову діяльність. У 19401941 роках — планівник-економіст паровозобудівного заводу імені Жовтневої Революції у Ворошиловграді.

З початком німецько-радянської війни в серпні 1941 року переведений у розпорядження Наркомату оборони СРСР. Його передбачалося використовувати в майбутньому для роботи в Закарпатті. У 19431944 роках був воєнкомом 3-ї бригади Чехословацького корпусу.

В 19441946 роках — голова Народної Ради Закарпатської України. З лютого 1946 року по 27 січня 1948 року — перший секретар Закарпатського обласного комітету КП(б)У і голова виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих. З січня 1948 року по 1951 рік та із вересня 1952 року по березень 1955 — голова виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих.

У 19471955 — член Президії Верховної Ради УРСР. Був нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

Могила Івана Туряниці в Ужгороді

Помер 27 березня 1955 року в Ужгороді. Похований на Пагорбі Слави в Ужгороді[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. зарахований як рік вступу в РКП (б)
  2. Закарпаття. Хто є хто

Література[ред. | ред. код]