Лунченко Валерій Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Лунченко
Валерій Валерійович Лунченко
Лунчено.jpg
Народився 13 жовтня 1982(1982-10-13) (39 років)
Хуст
Закарпатська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політика
Alma mater Харківський національний автомобільно-дорожній університет і Дрогобицький педагогічний університет
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України і Народний депутат України
Партія Народний фронт
Конфесія Римо-католик
Діти 2 доньки і 1 син
Нагороди
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»
Україна Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (ВО «Батьківщина») 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
«Народний фронт» 27 листопада 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
позафракційний 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Валерій Валерійович Лунченко (нар. 13 жовтня 1982, Хуст, Закарпатська область) — політик і державний діяч. Народний депутат України VII, VIII і ІХ скликань. Президент Всеукраїнської Асоціації жіночого футболу і голова комітету жіночого футболу УАФ.[2]

Освіта[ред. | ред. код]

Діяльність[ред. | ред. код]

Політика[ред. | ред. код]

Лунченко був одним з народних депутатів, які в жовтні 2015-го пропонували ввести кримінальну відповідальність за контрабанду алкоголю і тютюнових виробів.[6]

Під час роботи нардепом кілька разів був помічений у тому, що голосував за інших депутатів, що були відсутні в сесійній залі, хоча законом це заборонено.[7][8] Лунченко став одним з найактивніших «кнопкодавів» Верховної ради.[9][10][11] Зокрема, на одному з відео Валерій прикриває піджаком пристрій для голосування, при цьому голосуючи за двох депутатів.[12][13]

У Верховній Раді, 2015 рік

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[14].

У Верховній Раді 9 скликання є заступником голови депутатської групи «Довіра».

Критика[ред. | ред. код]

За даними ЗМІ, займався підкупом виборців, зокрема будучи самовисуванцем Лунченко виступив співорганізатором дитячих свят у містах Хуст та Іршава[15]. Також він фінансував перевірку гостроти зору людей та видачу їм нових окулярів за потреби в амбулаторіях сіл Руське Поле та Вонігово Закарпатської області. Разом з окулярами видавалася агітація за Лунченка[16]. Виступав спонсором свят, будучи самовисуванцем[17].

У декларації 2014 року не вказав витрати на придбання нерухомого майна[18].

Незважаючи на конституційну заборону суміщення депутатського мандату з державною службою, в парламенті станом на 13 травня 2014 рік перебувало принаймні 9 депутатів-сумісників. Серед них і очільник Закарпатської ОДА Валерій Лунченко, наголосив Рух "Чесно". За повідомленням видавництва Закарпаття онлайн, стало відомо, що 1 квітня 2014 року Валерій Лунченко, як керівник області дає пресконференцію на Закарпатті. У цей самий час у Києві Валерій Лунченко, але уже як народний депутат голосує у Верховній Раді. Повноваження Голови Закарпатської ОДА Валерій Лунченко припинив 15 вересня 2014 року[19][20].

Майно[ред. | ред. код]

  • Лунченку належить половина регіональної телекомпанії «Хуст». Співвласник — Мирослав Білецький, депутат Закарпатської облради.
  • Декларація за 2014 рік: дохід 149 тис. грн, сім'я — 363,7 тис. грн.[21]
  • Декларація за 2013 рік: дохід 226 тис. грн., сім'я — 209 тис. грн.[22]
  • Декларація за 2011 рік: дохід 14.925 грн, члени родини — 106.350 грн.
  • Житлові будинки площею 104 м²[22] і 194,9 м², готельно-ресторанний комплекс в Хусті (належить дружині, площа 2566 м²)[23]
  • У родини — ділянка площею 213 м².[24]
  • Земельні ділянки: 60, 194,[25] 213,[26] 425, 525, 2500 (у Шаяні), 4000 м².[21]
  • В різний час у власності були або є автомобілі Audi A8 (2011 року),[21] Audi A5 (2009)[26], Audi Q7 (2012).[22] В залежності від року в декларації вказані різні автомобілі.
  • Автомобіль дружини — BMW X5 (2015 року, заявлена вартість 1,8 млн грн)[23][25]
  • На банківських рахунках 2015 року задекларовано 1,8 млн грн і 20 тис. $[23]

Родина[ред. | ред. код]

  • Одружений. Виховує двох доньок та сина.
  • Сестра — Корнелія Лунченко

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. КОМІТЕТ ЖІНОЧОГО ФУТБОЛУ [Архівовано 14 вересня 2021 у Wayback Machine.]. uaf.ua (УАФ).
  3. Лунченко Валерій Валерійович. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 10 січня 2013. 
  4. ВРУ 2012[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Позачергові вибори народних депутатів україни 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів україни у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014. 
  6. Українські Новини Бизнес - 12 депутатов предлагают Раде ввести уголовную ответственность за контрабанду алкоголя и табачных изделий. un.ua. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017. 
  7. фото голосування. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. 
  8. Лунченко Валерій Валерійович. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 19 січня 2017. 
  9. Закарпатські нардепи від "Народного фронту" Лунченко і Сочка увійшли до числа найбільших "кнопкодавів" ВР @ Закарпаття онлайн. zakarpattya.net.ua. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017. 
  10. Кнопкодави | ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017. 
  11. ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021. 
  12. NGO Centre UA (25 грудня 2014). Валерій Лунченко кнопкодавить, 25 грудня 2014, відео ЧЕСНО. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 14 березня 2017. 
  13. NGO Centre UA (15 січня 2015). Валерій Лунченко та Ігор Котвіцький, 15 січня, законопроект 1743. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 14 березня 2017. 
  14. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 04.03.2019. 
  15. Принтер, велосипеди, путівки у санаторій: на Закарпатті потенційні кандидати долучалися до «благодійних акцій». ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - Election in Ukraine (ua). Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021. 
  16. Валерій Лунченко фінансував перевірку гостроти зору людей та видачу їм нових окулярів, Лунченко Валерій Валерійович | Музей політичної агітації | Громадський рух ЧЕСНО. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021. 
  17. Валерій Лунченко виступив спонсором свята Івана Купала у селі, Лунченко Валерій Валерійович | Музей політичної агітації | Громадський рух ЧЕСНО. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021. 
  18. Страх як ліки від депутатської амнезії. www.chesno.org. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 7 грудня 2021. 
  19. Рада позбавила депутатських повноважень трьох сумісників. www.chesno.org (укр.). Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021. 
  20. Рух "Чесно" наголосив на незаконності суміщення посад "губернатором" Закарпаття @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021. 
  21. а б в Декларації: Лунченко Валерій Валерійович. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017. 
  22. а б в Декларації: Лунченко Валерій Валерійович. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017. 
  23. а б в Декларації: Лунченко Валерій Валерійович. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017. 
  24. Декларація за 2011 рік. Архів оригіналу за 31 січня 2017. 
  25. а б Декларації: Лунченко Валерій Валерійович. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017. 
  26. а б Декларації: Лунченко Валерій Валерійович. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017. 
  27. У скандальному списку осіб, нагороджених Аваковим зброєю, закарпатські нардепи Лунченко і Пацкан @ Закарпаття онлайн. zakarpattya.net.ua. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 19 січня 2017. 
  28. Нагородний фронт. Кому Аваков подарував 400 стволів. Українська правда. Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 14 березня 2017. 
  29. П’ять парламентаріїв отримали відзнаку <<За заслуги перед Закарпаттям>>. Голос України. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]