Лунченко Валерій Валерійович
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 20 грудня 2019.
| Валерій Лунченко | |
|---|---|
| Валерій Валерійович Лунченко | |
 | |
| Народився |
13 жовтня 1982 (37 років) Хуст Закарпатська область |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | політика |
| Alma mater | Харківський національний автомобільно-дорожній університет і Дрогобицький педагогічний університет |
| Посада | Народний депутат України[1], Народний депутат України і Народний депутат України |
| Партія | Народний фронт |
| Конфесія | Римо-католик |
| Діти | 2 доньки і 1 син |
| Нагороди |
 |
| |
Валерій Валерійович Лунченко (нар. 13 жовтня 1982, Хуст, Закарпатська область) — політик і державний діяч. Народний депутат України VII, VIII і ІХ скликань.
Освіта[ред. | ред. код]
- 1999 — закінчив Хустську СШ № 1. Ім. А.Волошина
- 2003 рік — закінчив Дрогобицький педагогічний університет ім. Франка, отримав диплом менеджера-маркетолога.
- 2004 рік — закінчив Угорський національний інститут (Ньїредьгаза) за спеціальністю «Приватне підприємництво».
- 2006 рік — Харківський національний автомобільно-дорожній університет за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство», здобувши ступінь магістра-дослідника з відзнакою.[2]
Діяльність[ред. | ред. код]
- 2007—2010 рр. — діагност-логіст на приватному підприємстві. З грудня 2010 — керівник справами Хустського міськвиконкому.
- З липня 2009 — голова Хустського міського відділення громадської організації Фронт Змін, у грудні того ж року обраний головою Хустської міської організації партії «Фронт Змін».
- 31 жовтня 2010 — обраний депутатом Закарпатської обласної ради від партії «Фронт Змін». На парламентських виборах 2012 року обраний нардепом VII скликання від ВО «Батьківщина», № 61 в списку. Член Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин.[3]
- 2 березня 2014 — 15 вересня 2014 року — голова Закарпатської ОДА.
- На виборах до ВРУ 2014 року обраний нардепом VIII скликання за партійним списком (№ 19 у списку) від Народного фронту.[4]
- У квітні 2016 року Валерій був претендентом на посаду міністра інфраструктури, проте ним став Володимир Омелян.
Політика[ред. | ред. код]
Лунченко був одним з народних депутатів, які в жовтні 2015-го пропонували ввести кримінальну відповідальність за контрабанду алкоголю і тютюнових виробів.[5]
Під час роботи нардепом кілька разів був помічений у тому, що голосував за інших депутатів, що були відсутні в сесійній залі, хоча законом це заборонено.[6][7] Лунченко став одним з найактивніших «кнопкодавів» Верховної ради.[8][9] Зокрема, на одному з відео Валерій прикриває піджаком пристрій для голосування, при цьому голосуючи за двох депутатів.[10][11]
Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального колексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[12].
У Верховній Раді 9 скликання є заступником голови депутатської групи «Довіра».
Майно[ред. | ред. код]
- Лунченку належить половина регіональної телекомпанії «Хуст». Співвласник — Мирослав Білецький, депутат Закарпатської облради.
- Декларація за 2014 рік: дохід 149 тис. грн, сім'я — 363,7 тис. грн.[13]
- Декларація за 2013 рік: дохід 226 тис. грн., сім'я — 209 тис. грн.[14]
- Декларація за 2011 рік: дохід 14.925 грн, члени родини — 106.350 грн.
- Житлові будинки площею 104 м²[14] і 194,9 м², готельно-ресторанний комплекс в Хусті (належить дружині, площа 2566 м²)[15]
- У родини — ділянка площею 213 м².[16]
- Земельні ділянки: 60, 194,[17] 213,[18] 425, 525, 2500 (у Шаяні), 4000 м².[13]
- В різний час у власності були або є автомобілі Audi A8 (2011 року),[13] Audi A5 (2009)[18], Audi Q7 (2012).[14] В залежності від року в декларації вказані різні автомобілі.
- Автомобіль дружини — BMW X5 (2015 року, заявлена вартість 1,8 млн грн)[15][17]
- На банківських рахунках 2015 року задекларовано 1,8 млн грн і 20 тис. $[15]
Родина[ред. | ред. код]
- Одружений. Виховує двох доньок та сина.
- Сестра — Корнелія Лунченко
Нагороди[ред. | ред. код]
- 20 жовтня 2014 року від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова в нагороду отримав пістолет «Форт 17» калібром 9 мм.[19][20]
- в січні 2017 року голова Закарпатської обладміністрації Геннадій Москаль нагородив Валерія медаллю «За заслуги перед Закарпаттям».[21]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ Лунченко Валерій Валерійович. Архів оригіналу за 27 лютий 2013. Процитовано 10 січень 2013.
- ↑ ВРУ 2012[недоступне посилання з липень 2019]
- ↑ Позачергові вибори народних депутатів україни 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів україни у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року
- ↑ Українські Новини Бизнес - 12 депутатов предлагают Раде ввести уголовную ответственность за контрабанду алкоголя и табачных изделий. un.ua. Архів оригіналу за 2017-03-15. Процитовано 2017-03-14.
- ↑ фото голосування.
- ↑ Лунченко Валерій Валерійович. www.chesno.org (uk). Процитовано 2017-01-19.
- ↑ Закарпатські нардепи від "Народного фронту" Лунченко і Сочка увійшли до числа найбільших "кнопкодавів" ВР @ Закарпаття онлайн. zakarpattya.net.ua. Процитовано 2017-03-14.
- ↑ Кнопкодави | ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Процитовано 2017-03-14.
- ↑ NGO Centre UA (2014-12-25). Валерій Лунченко кнопкодавить, 25 грудня 2014, відео ЧЕСНО. Процитовано 2017-03-14.
- ↑ NGO Centre UA (2015-01-15). Валерій Лунченко та Ігор Котвіцький, 15 січня, законопроект 1743. Процитовано 2017-03-14.
- ↑ Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Процитовано 04.03.2019.
- ↑ а б в Декларації: Лунченко Валерій Валерійович. declarations.com.ua (uk). Процитовано 2017-03-14.
- ↑ а б в Декларації: Лунченко Валерій Валерійович. declarations.com.ua (uk). Процитовано 2017-03-14.
- ↑ а б в Декларації: Лунченко Валерій Валерійович. declarations.com.ua (uk). Процитовано 2017-03-14.
- ↑ Декларація за 2011 рік.
- ↑ а б Декларації: Лунченко Валерій Валерійович. declarations.com.ua (uk). Процитовано 2017-03-14.
- ↑ а б Декларації: Лунченко Валерій Валерійович. declarations.com.ua (uk). Процитовано 2017-03-14.
- ↑ У скандальному списку осіб, нагороджених Аваковим зброєю, закарпатські нардепи Лунченко і Пацкан @ Закарпаття онлайн. zakarpattya.net.ua. Процитовано 2017-01-19.
- ↑ Нагородний фронт. Кому Аваков подарував 400 стволів. Українська правда. Процитовано 2017-03-14.
- ↑ П’ять парламентаріїв отримали відзнаку <<За заслуги перед Закарпаттям>>. Голос України. Процитовано 2017-03-14.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лунченко Валерій Валерійович |
- Лунченко Валерій Валерійович. Офіційний портал Верховної Ради України.
- Блог Валерія Лунченка на сайті «Лівий берег».
| |||||||
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Категорії:
- Народились 13 жовтня
- Народились 1982
- Випускники Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
- Випускники Дрогобицького педагогічного університету
- Нагороджені відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»
- Народні депутати України 8-го скликання
- Народні депутати України 9-го скликання
- Уродженці Хуста
- Народні депутати України 7-го скликання
- Депутати Закарпатської обласної ради
- Голови Закарпатської облдержадміністрації
- Члени «Фронту Змін»
- Члени ВО «Батьківщина»
- Члени партії «Народний фронт»
- Виборчий округ 71
