Перейти до вмісту

Ільїн Андрій Миколайович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ільїн Андрій Миколайович
 Лейтенант
Загальна інформація
Народження28 серпня 1983(1983-08-28)
Світловодськ
Смерть22 січня 2015(2015-01-22) (31 рік)
Донецьк
ПохованняСвітловодськ Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки служби2014—2015
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 «Кіровоград»
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
 57 ОМПБр
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ільїн.

Андрі́й Микола́йович Ільї́н (нар. 28 серпня 1983(19830828) — пом. 22 січня 2015) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Світловодську ЗОШ № 10, одним із перших у школі оволодів комп'ютерною грамотою; займався спортом. Проживав у місті Кременчук, останнім часом працював в одній з міських телекомунікаційних компаній.

Призваний за мобілізацією у березні 2014 року, лейтенант, командир взводу 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.

Загинув на блокпості поблизу міста Горлівка — 22 січня 2015-го під час вчиненого російськими збройними формуваннями масованого артилерійського обстрілу блокпоста під ногами лейтенанта Ільїна розірвався снаряд.

Тіло Андрія довго не могли вивезти з території, яку контролювали російські терористи.

11 лютого 2015-го похований на Ревівському кладовищі Світловодська.

Без сина лишились батьки.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
  • Рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015 року нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно).
  • Указом № 23 від 9 червня 2017 р. нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно)[2].
  • 8 червня 2015 у Світловодську відкрили дві меморіальні дошки честі Андрія Ільїна — на під'їзді будинку (вулиця Ілліча, 3), де мешкав герой і де проживають його батьки. Друга меморіальна дошка відкрита на фасаді ЗОШ № 10[3].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 22 січня[4][5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ Андрій Ільїн. uaheroes.com. Архів оригіналу за 22 січня 2022.
  3. ↑ У Світловодську встановили пам’ятні дошки на честь Андрія Ільїна Джерело: http://svetlovodsk.com.ua/7441-andriy-ilyin.html. svetlovodsk.com.ua. Архів оригіналу за 22 січня 2022. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка); Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 29 вересня 2020? (довідка)
  4. ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  5. ↑  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 22 січня на YouTube

Посилання

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ільїн_Андрій_Миколайович&oldid=46978205