Імперія почуттів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імперія почуттів Picto infobox cinema.png
яп. 愛のコリーダ
Ai no korîda poster.jpg
Оригінальний японський постер до фільму
Жанр еротична драма
Режисер Наґіса Осіма
Продюсер Анатоль Доман
Сценарист
  • Наґіса Осіма
  • Кодзі Вакамацу
У головних
ролях
Оператор Хідео Іто
Композитор Мінору Мікі
Кінокомпанія
  • • Argos Films
  • • Oshima Productions
  • • Shibata Organisation
Тривалість 104 хв.
Мова японська
Країна Японія Японія
Франція Франція
Рік 1976
Дата виходу 16 жовтня 1976 (Японія)[1]
IMDb ID 0074102
Рейтинг IMDb: 6.6/10 stars
Додаткові характеристики
Формат плівки 35 мм
Співвідношення 1,50 : 1
Колір кольоровий (Eastmancolor)
Звук моно

«Імперія почуттів» або «Корида кохання» (яп. 愛のコリーダ Ай но кори:да) — французько-японський еротичний фільм-драма 1976 року, поставлений японським кінорежисером Наґісою Осімою.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія фільму відбувається в Токіо в 1930-х роках у заможному кварталі та заснована на скандально-відомій кримінальній справі Сади Абе.[2]

Міщанин і власник маєтку Кітідзо Ісіда спокусився новенькою служницею. Вона виявляється також утриманкою у літніх і впливових містян. Між нудьгуючим Ісідою і загубленою Садою стосунки нестримно розвиваються. Ісіда все більше нехтує дружиною й усіма справами, віддаючись власній пристрасті. Він знімає окрему квартирку і живе на дві домівки. Оточення засуджує коханців як збоченців, але ті відкривають для себе все нові й нові аспекти пристрасних стосунків.

З часом коханці знаходять особливі задоволення в екстремальних відчуттях. Пройшовши щипки та удари, вони придумали використати задушення один одного. Ісіда побоюється завдати шкоди дівчині, вона ж душить Ісіду сміливіше. Поступово тривалість її задушення збільшується і одного разу, з необережності, вона вбиває свого коханця. Збожеволівши від горя, Саду відрізує його геніталії і безцільно тиняється вулицями Токіо, поки її не заарештовує поліція.

У ролях[ред. | ред. код]

Тацуя Фудзі Кітідзо Ісіда
Ейко Мацуда Сада Абе
Аой Накадзіма Току
Акіко Кояма гейша
Тайдзі Тонояма старий бродяга
Мейка Сері Мацуко
Канае Кобаясі літня гейша
Кедзі Коконон учитель Омія

Знімальна група[ред. | ред. код]

Обмеження на показ[ред. | ред. код]

Фільм містить відверті сцени статевого акту і орального сексу.

У 1976 році фільм «Імперія почуттів» став сенсацією Каннського міжнародного кінофестивалю, де його назвали «першим великим еротичним фільмом». На фестивалі, за побажаннями глядачів, він демонструвався на 13 екранах, раніше такого широкого показу не було ніколи. Фільм також отримав Спеціальний приз на Чиказькому міжнародному кінофестивалі та премію Сазерленд Трофі Британської кіноакадемії.

В Японії фільм був показаний у скороченій версії (83 хвилин), при цьому у відвертих сценах інтимні подробиці були зафарбовані білими хмарками. Після випуску сценарію в Японії Осіма був відданий під суд, де продовжував тяжбу з владою чотири роки, але був виправданий. У США і Європі фільм був узагалі заборонений до широкого показу.

Фільм «Імперія почуттів» входить до списку дванадцяти найбільше шокуючих фільмів останніх тридцяти років, складений британським «Times Online». Усі ці фільми свого часу отримали рейтинг X.

В СРСР стрічка потрапила в 1990 році та пройшла обмеженим прокатом. Демонстрація фільму супроводжувалася протестами, пов'язаними з непристойним характером стрічки, який міг шокувати глядачів.[3]

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму «Імперія почуттів»[4]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1976 Британський кіноінститут Сазерленд Трофі Наґіса Осіма Нагорода
1976 Міжнародний кінофестиваль у Чикаго Спеціальний приз журі Імперія почуттів Нагорода
1976 Кінопремія Hochi Найкращий актор Тацуя Фудзі Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Audie Bock. Ai No Corrida // International Dictionary of Films and Filmmakers / ed. Tom Pendergast, Sara Pendergast. — 4th. — St. James Press, 2000. — P. 20-22. — ISBN 1-55862-449-X.

Посилання[ред. | ред. код]