Імідж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

І́мідж (англ. image, від лат. imago, imitari — «імітувати») — штучна імітація або подання зовнішньої форми будь-якого об'єкта, особливо особи.[1] Термін вперше з'явився у 1806 році в словнику Ноя Вебстера.

Зв'язки з громадськістю трактують імідж як мислене уявлення про людину, товар чи інститут, що спрямовано формується у масовій свідомості за допомогою засобів масової інформації. [2]

Імідж — це позитивний результат довгої спільної праці керівництва і персоналу фірми. Імідж складається з зовнішнього образу (одягу і речей, міміки, поз і жестів) та внутрішнього образу, який неможливо побачити, але який відчувається і дуже впливає на сприйняття людини оточуючими (вміння правильно будувати спілкування, позитивні якості особистості, вміння розуміти людей і вміння справляти враження).

Імідж – це знакові характеристики, в яких наявні і форма, і зміст. Імідж, як багатогранне явище, що відбиває і сутнісні, і зовнішні сторони. Ми запам’ятовуємо саму форму, яка потім посилає нас на подальший змістовні характеристики самого іміджу. Найбільш впливовими, як для іміджу, є візуальні характеристики. Як правило, ми не встигаємо углиблюватись в знання і деталізувати інформацію про кожну людину, з якою маємо діло. Візуальний імідж, який люди створюють самі, ми помічаємо в першу чергу. Тіло, поза, одяг нам надають масу інформації іще до того, як людина до нас заговорить. Загалом, імідж досі не перестає існувати по тій причині, що ми ж самі на нього реагуємо позитивно. Це так зване культивування потрібних реакцій. Обидві сторони породжують типи поведінки, в яких самі зацікавлені. При цьому, ніхто не створює собі негативні або конфліктні іміджі. Звичайно, зустрічаються випадки агресивних іміджів, але вони слугують звичайною сценічною приманкою. Побудова іміджу ведеться відповідно до одного з законів пропаганди, який говорить про те, що немає сенсу витрачати гроші на розруху стереотипу, а варто будувати новий стереотип, який заснований на старому. Імідж і є новим стереотипом.


Імідж людини — це думка про цю людину у групи людей в результаті сформованого в їхній психіці образу цієї людини, що виникла унаслідок прямого їхнього контакту з цією людиною або унаслідок отриманої про цю людину інформації від інших людей;

Імідж фірми — це думка про дану організацію у групи людей на основі сформованого у них образу цієї фірми, що виник унаслідок або прямого контакту з цією фірмою, або в результаті інформації, отриманої про цю фірму від інших людей;

Імідж товару — це думка про даний товар у групи людей на основі образу даного товару, що виник або при покупці, використанні цього товару особисто, або на основі думки про цей товар інших людей.

Імідж об'єкта — це ставлення раціонального або емоційного характеру до об'єкта (людини, предмета, системи), що виникає у психіці групи людей на основі образу. Сформованого в результаті сприйняття ними тих чи інших характеристик даного об'єкта.

Діловий імідж (напр., політичний) спеціально проектується в інтересах людини або фірми з урахуванням особливостей діяльності та зовнішніх якостей.

Фахівець з формування іміджу — іміджмейкер.

Функції іміджу

  • пізнавальна (інформаційна),
  • номінативна,
  • естетична,
  • адресна.

Ознаки іміджу:

  • Імідж спрощений у порівнянні з об’єктом, але одночасно підкреслює його специфічність та оригінальність.
  • Імідж є конкретним але і гнучкий. Він постійно адаптується і підлаштовується під певні ситуації.
  • Імідж в певній мірі відповідає рекламованому об’єкту і разом з цим ідеалізує його.
  • Імідж пов'язаний з прообразом але живе за власними законами згідно з панівною духовною орієнтацією свідомості

Види іміджу:

  • за об'єктом відображення


- імідж товару (предметний);
- імідж людини: персональний, груповий (корпоративний), дзеркальний, бажаний, цільовий, демонстративний, поточний);

  • за способом подачі:


- контактний;
- дистантний;

  • за структурою:


- множинний (декілька уявлень про єдиний образ);
- єдиний цілісний;

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.merriam-webster.com
  2. Королько В. Г. Основи паблик рілейшз: Посібник. — Київ: Інститут соціології НАН України, 1997, с. 184.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]