Іов Потьомкін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іов Потьомкін
Иов (Потёмкин), архиеп. Екатеринославский, Херсонский и Таврический. Фотография с портрета XIX в. (РГИА).jpg
Народився 22 липня (2 серпня) 1752
Q1219387?, Q4182713?, Демидовський район, Росія
Помер 28 березня (9 квітня) 1823 (70 років)
Діяльність священик
Alma mater Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург)
Посада Єпископ
Конфесія православ'я

Архієпископ Іов (в миру Яків Петрович Потьомкін; *22 липня 1752, Ніхолажі, Демидовський район, Смоленська область — †28 березня 1823, Катеринослав, сучасний Дніпро) — церковний діяч Російської імперії, єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії. В Україні був архієпископом Катеринославським.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 липня 1752 в селі Ніхолажі Смоленської губернії в сім'ї полковника.

Освіту здобув у сухопутному шляхетському корпусі, який закінчив у чині поручика.

У 1779 році таємно від батьків прийняв чернецтво в одному з молдавських монастирів. У 1784 році висвячений у сан ієромонаха в Яссах.

З 1785 року — ігумен Городищенського Успенського монастиря в Бессарабії.

У 1789 році єпископом Амвросієм (Серебренниковим) возведений у сан архімандрита.

27 лютого 1793 хіротонізований на єпископа Феодосійського та Маріупольського, вікарія Катеринославської єпархії.

На самому початку свого управління єпархією у ставленні до духовенству застосовував такі суворі заходи, що заслужив сувору догану від Святійшого Синоду. Після цього він став поводитися обережніше, але характеру свого не змінив.

З 13 травня 1796 — архієпископ Мінський і Волинський.

Історичне значення преосвященного Іова визначається його діяльністю на Мінській кафедрі. Мінська кафедра, тільки що започаткована 13 квітня 1793, мала абсолютно особливі умови життя Православ'я під пануванням Польщі.

За архієпископа Іові освітній процес в Слуцькій семінарії входить в стабільне русло. У 1803 році відкрилися вищі філософський і богословський класи. Кількість учнів неухильно зростало і в 1809 році становило 146 осіб.

П'ятнадцятирічне управління преосвященного Іова Мінської єпархією ввело єпархіальне життя в ній в звичайні рамки життя інших єпархій.

Він перевів з Слуцька в місто Мінськ архієрейську кафедру і консисторію.

Під його безпосереднім контролем відремонтовані всі церковні будівлі, які мали потребу в ремонті, упорядковано влаштування кладовищ і т. д.

7 лютого 1812 переведений на Катеринославську кафедру.

У 1817 року «за деятельное споспешествование Библейскому Обществу» отримав алмазний хрест на клобук.

Помер 28 березня 1823. Похований у склепі Самарського (під Екатеринославом) заміського архієрейського будинку.

Посилання[ред. | ред. код]