Іоланда I (герцогиня Лотарингії)
| Іоланда Анжуйська фр. Yolande d'Anjou нім. Jolande Anjou | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1480 — 1483 | |||
| (під іменем Іоланда І) | |||
| Попередник: | Рене I | ||
| Наступник: | Рене ІІ | ||
| |||
| (під іменем Іоланда І) | |||
| Попередник: | Рене I | ||
| Наступник: | Рене ІІ | ||
| |||
| (під іменем Іоланда І) | |||
| Попередник: | Рене I | ||
| Наступник: | Рене ІІ | ||
| |||
| (під іменем Іоланда І) | |||
| Попередник: | Рене I | ||
| Наступник: | Рене ІІ | ||
| |||
| 27 липня 1473 — 23 березня 1483 | |||
| Попередник: | Ніколя І | ||
| Наступник: | Рене II | ||
| |||
| 10 липня 1480 — 23 березня 1483 | |||
| Попередник: | Ренат ІІ | ||
| Наступник: | Ренат I | ||
| |||
| 22 березня 1458 — 31 серпня 1470 | |||
| Попередник: | Фрідріх ІІ | ||
| Наступник: | Іоанна Аркур | ||
| |||
| 1453 — 31 серпня 1470 | |||
| Попередник: | Фрідріх І | ||
| Наступник: | Іоанна Аркур | ||
| Народження: |
2 жовтня 1428 Нансі | ||
| Смерть: |
23 березня 1483 (54 роки) Нансі | ||
| Країна: | Французьке королівство | ||
| Релігія: | Християнство (Католицтво) | ||
| Рід: | Валуа | ||
| Батько: | Ренат I (герцог Анжу) | ||
| Мати: | Ізабелла (герцогиня Лотарингії) | ||
| Шлюб: | Фрідріх II (граф Водемона) | ||
| Діти: |
1 П'єр 2 Ренат 3 Ніколя 4 Іоанна 5 Маргарита 6 Іоланда | ||
Іоланда Анжуйська (фр. Yolande d'Anjou; 2 листопада 1428, Нансі — 23 березня 1483, там же) — герцогиня Лотарингії з 1473 року. Єдиний представник роду Анжу-Валуа на троні Лотарингії.
Походила з Анжуйської гілки династії Валуа. Донька Рене I, герцога Анжу і Бара, графа Прованса і Мена, та Ізабелли Лотаринзької. Народилася 1428 року в Нансі.
В 1445 році в рамках домовленостей з родом Водемон, гілкою Лотаринзького дому вийшла заміж за сина графа Антуана де Водемона. Протягом життя чоловіка не відігравала суттєвої політичної ролі.
В 1470 році стала удовою. 1473 року після смерті небожа Ніколя I стає герцогинею Лотаринзькою, але невдовзі передала герцогства сину Рене. 1480 року після смерті батька стала герцогинею Барською, але через декілька місяців зреклася на користь сина Рене. У 1481 році вона успадкувала від свого стриєчного брата Карла V, графа Мен, права на Неаполітанське і Єрусалимське королівства. Померла 1483 року.
Чоловік — граф Феррі II де Водемон.
Діти:
- П'єр (д/н—1451)
- Рене (1451—1508), герцог Лотарингії, в другому шлюбі з Філіппою Гельдернською
- Ніколя (д/н—1476), сеньйор де Жуанвиль
- Жанна (1458—1480), дружина Карла IV, герцога Анжу і графа Мен
- Іоланда (д/н—1500), дружина ландграфа Вільгельма II Гессенського
- Маргарита (1463—1521), дружина Рене Валуа, герцога Алансону, свята католицької церкви
- відповідно до «Таємних досьє Анрі Лобіно» була 10-м Великим магістром ордена Пріорату Сіону.
- героїня п'єси «Донька короля Рене» данського драматурга Генріха Герца. Кіноадаптації її вийшла в США в 1913 році
- головна діяча особа опери «Іоланта» П. І. Чайковського
- Potter, David (1995). A History of France, 1460—1560: The Emergence of a Nation State. St. Martin's Press.
- Kekewich, Margaret L. (2008). The Good King: René of Anjou and Fifteenth Century Europe. Palgrave Macmillan.
- Le roi René dans tous ses états de Jean-Michel Matz, Élisabeth Verry et de Noël Coulet, Patrimoine, Centre des monuments nationaux, 2009
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |