Іоланда (герцогиня Лотаринзька)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іоланда
фр. Yolande d'Anjou
Ambito francese - Iolanda d'Angiò, duchessa di Lorena e di Bar, contessa di Vaudémont.jpg
Народилася 2 листопада 1428(1428-11-02)[1][2]
Нансі[3]
Померла 23 березня 1483[1] (54 роки)
Нансі[1]
Громадянство
(підданство)
Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність феодал
Титул duke of Lorrained[1] і duke of Bard[1]
Рід House of Valois-Anjoud
Батько Рене Добрий[1]
Мати Ізабелла (герцогиня Лотарингії)[1]
Брати, сестри
У шлюбі з Frederick II of Lorraine, Count of Vaudémontd[4]
Діти Рене II (герцог Лотарингії)[4], Nicholas of Lorraine, Lord of Joinvilled[4], Pierre of Vaudemontd[4][2], Jeanne of Lorrained[4], Margaret of Lorrained[4], Yolande of Lorrained[4], Joanna de Vaudémontd[2], Yolande de Vaudémontd[2] і Nicholas de Vaudémontd[2]
Arms of Yolande dAnjou.svg

Іоланда I (фр. Yolande d'Anjou, нім. Jolande; 2 листопада 1428 — 23 березня 1483) — герцогиня Лотаринзька в 1473 році. Останній представник роду Анжу-Валуа на троні Лотарингії. Відома також як Іоланда Анжуйська.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походила з Анжуйської гілки династії Валуа. Донька Рене I, герцога Анжу і Бара, графа Прованса і Мена, та Ізабелли Лотаринзької. Народилася 1428 року в Нансі.

1445 в рамках домовленостей з родом Водемон, гілкою Лотаринзького дому вийшла заміж за сина графа Антуана де Водемона. Протягом життя чоловіка не відігравала суттєвої політичної ролі.

1470 стала удовою. 1473 року після смерті небожа Ніколя I стає герцогинею Лотаринзькою, але невдовзі передала герцогства сину Рене. 1480 року після смерті батька стала герцогинею Барською, але через декілька місяців зреклася на користь сина Рене. У 1481 році вона успадкувала від свого стриєчного брата Карла V, графа Мен, права на Неаполітанське і Єрусалимське королівства. Померла 1483 року.

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік — граф Феррі II де Водемон.

Діти:

  • П'єр (д/н—1451)
  • Рене (1451—1508), герцог Лотарингії
  • Ніколя (д/н—1476), сеньйор де Жуанвиль
  • Жанна (1458—1480), дружина Карла IV, герцога Анжу і графа Мен
  • Іоланда (д/н—1500), дружина ландграфа Вільгельма II Гессенського
  • Маргарита (1463—1521), дружина Рене Валуа, герцога Алансону

У творчості[ред. | ред. код]

  • відповідно до «Таємних досьє Анрі Лобіно» була 10-м Великим магістром ордена Пріорату Сіону.
  • героїня п'єси «Донька короля Рене» данського драматурга Генріха Герца. Кіноадаптації її вийшла в США в 1913 році
  • головна діяча особа опери «Іоланта» П. І. Чайковського

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Potter, David (1995). A History of France, 1460—1560: The Emergence of a Nation State. St. Martin's Press.
  • Kekewich, Margaret L. (2008). The Good King: René of Anjou and Fifteenth Century Europe. Palgrave Macmillan.
  • Le roi René dans tous ses états de Jean-Michel Matz, Élisabeth Verry et de Noël Coulet, Patrimoine, Centre des monuments nationaux, 2009