Король Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герб Короля Угорщини (1915 р.)
Король Угорщини
magyar király
Coat of arms of the Lands of the Holy Hungarian Crown (1915-1918, 1919-1946; angels).svg
Герб Короля Угорщини
Kaiser Karl (als Oberstinhaber des k. und k. Infanterieregiments Nr. 1) 1917 Ernst Förster.png
Резиденція Замок Буда
Місце Будапешт Королівство Угорщина
Попередник Великий князь Угорщини
Створення 25 грудня 1000
Засновник Стефан I Святий
Перший на посаді Стефан I Святий
Останній на посаді Карл I (імператор Австро-Угорщини)
Скасовано 13 листопада 1918
Заступник Палатин (Угорщина)

Король Угорщини — титул глави держави Королівства Угорщини від 1000 (або 1001) до 1918 року.

До цього титулу додавались також титули королів інших країн, в залежності від розширень володінь Угорщини. 1758 року Папою Римським Климентом XIII королю Угорщини було надано титул «Апостольський король». Цей титул використовувався всіма наступними королями Угорщини, тому після цієї дати його називають «Апостольським королем Угорщини».

Історія[ред. | ред. код]

До 1000 року Угорщина не була королівством і її правитель мав титул Великий князь Угорський. Перший король Угорщини Стефан був коронований 25 грудня 1000 (або 1 січня 1001) року короною Папи Сильвестра II, за згоди та сприяння Імператора Священної Римської імперії Оттона III.

Після коронації короля Стефана I, всі монархи Угорщини використовували титул «Король». Однак, не всі правителі Угорщини дійсно були королями. Для прикладу Іштван Бочкай і Ференц II Ракоці були проголошені правителями як «Великі Князі Угорщини», а Янош Гуньяді, Лайош Кошут і Міклош Горті, хоча у були правителями Королівства Угорщини, проте мали титул «регент».

Традиційно титул передавався спадкоємцю по чоловічій лінії, проте під час суперечок за трон, королі могли бути обранні шляхтою.

Так Матвій Корвін був обраний знаттю королівства, будучи першим угорським монархом, який походив з аристократичної, а не з королівської сім'ї.

Після 1526 року, коли загинув останній король Богемії та Угорщини з династії Яґелонів Людовик II, угорський трон переходить до династії Габсбурґів, що успадкували трон і правили Угорщиною та Австрією протягом майже 400 років, до 1918 року.

Інші титули[ред. | ред. код]

Протягом століть королі Угорщини захоплювали та претендували на володіння сусідніх країн. Одночасно з війнами по підкоренню сусідніх держав вони почанали використовувати королівські титули, пов'язані з цими країнами. Найбільш повний титул Угорських королів звучав так: «З ласки Божої, Апостольський король Угорщини, король Далмації, Хорватії, Славонії, Рами, Сербії, Галичині та Лодомерії, Куманії та Болгарії, Великий князь Трансильванії, граф в Секеї».

Титул «Апостольська король» був затверджений Папою Климентом XIII в 1758 році і використовувався в подальшому всіма королями Угорщини.

Титул «Король Славонії» відноситься до територій між річками Драва і Сава. Цей титул вперше використав король Ладіслав. Він був також першим, хто прийняв титул «короля Хорватії» 1091 року.

Король Коломан I додав до свого титулу «король Далмації» 1105 року.

Титул «Король Рами», претендуючи на володіння Боснії, було вперше використано королем Белою II в 1136 році. А Імріх I проголосив себе «королем Сербії».

Титул «Король Галичини» був використий угорськими королями для позначення своїх претензій на Галичину, а титул «Король Лодомерії» — на Волинь. Обидві назви були прийняті Андрієм II 1205 року, коли після смерті Великого князя Київського, Галицького та Волинського Романа угорські королі почали претендувати на володіння Королівства Русі.

1233 року Бела IV почав використовувати титул «Короля Куманії», яким затверджувалась влада над територіями населеними куманами (половцями) (Валахії та Молдавії) в той час. Титул «король Болгарії» був доданий до королівського титулу Стефаном V.

Трансильванія спочатку була провінцією Угорського королівства, якою правили воєводи, але після 1526 року стала напівнезалежним князівством підпорядкованим Османській імперії, а пізніше імперії Габсбурґів. У 1696 році, після того, як австрійський імператор змусив відректись від престолу Міхая ІІ, Леопольд I прийняв титул «князь Трансильванії». У 1765 році Марія Терезія піднесла Трансильванію до Великого князівства.

Графство Секеї було спочатку залежним від Королівства Угорщини, але пізніше перебувало під владої князів Трансильванії. Титул було також остаточно закріплено під час правління Марії Терези, на прохання секеїв.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Korai Magyar Történeti Lexikon (9–14. század), főszerkesztő: Kristó, Gyula, szerkesztők: Engel, Pál és Makk, Ferenc (Akadémiai Kiadó, Budapest, 1994).
  • Magyarország Történeti Kronológiája I—III. — A kezdetektől 1526-ig; 1526—1848, 1848—1944, főszerkesztő: Benda, Kálmán (Akadémiai Kiadó, Budapest, 1981, 1982, 1993).
  • Magyar Történelmi Fogalomtár I—II. — A-K; L-ZS, főszerkesztő: Bán, Péter (Gondolat, Budapest, 1989).