Ісмаїлов Асланбек Абдуллаєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісмаїлов Асланбек Абдуллаєвич
ПрізвиськоМаленький Асланбек
Народження11 вересня 1963(1963-09-11)
Шалі, ЧІАРСР, РРФСР, СРСР
Смерть1 лютого 2000(2000-02-01) (36 років)
неподалік села Єрмоловка, Грозненський район, Чечня
Національністьчеченець
КраїнаСРСР СРСР
Чеченська Республіка Ічкерія
Приналежність ЗС ЧРІ
ОсвітаКемеровський державний університет
Роки служби19942000
Званнябригадний генерал
КомандуванняОборона Аргуна (1995);
Криза з заручниками в Будьонновську (1995);
Операція «Джихад» (1996);
Оборона Грозного (1999—2000)
Війни / битвиПерша російсько-чеченська війна,
Друга російсько-чеченська війна
Релігіяіслам
Нагороди
Орден «Честь Нації»
Орден «Честь Нації»

Асланбек Абдуллаєвич Ісмаїлов (нар. 11 вересня 1963, Шалі, ЧАРСР, РРФСР, СРСР — пом. 1 лютого 2000, неподалік села Єрмоловка, Чечня) — чеченський державний і військовий діяч. Бригадний генерал Збройних сил Ічкерії, близький соратник Шаміля Басаєва, один з організаторів кризи з заручниками в Будьонновську, начальник штабу оборони Грозного у 1999—2000 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 11 вересня 1963 року у місті Шалі. У 1981 році вступив до Кемеровського державного університету. До 1994 року займав посаду заступника директора Грозненського цеглового заводу[1].

Активно виступав в опозиції до першого президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва, за словами Шаміля Басаєва пропонував вбити його, Умалата Дашаєва і інших амірів «через те, що вони розігнали їхні антидадуєвські банди» у 1993 році, проте з початком війни налагодив з ними відносини і став одним з близьких соратників Басаєва[2].

Брав активну участь у Першій російсько-чеченській війні. Разом з іншими чеченцями займав оборону у Шалях, де в його рідному будинку після тривалої оборони (з 11 грудня 1994 року по 25 березня 1995) тимчасово дислокувався штаб південно-східного фронту. 25 березня, внаслідок артилерійського обстрілу російськими військами, загинув старший брат Асланбека, Шаріп Ісмаїлов[3].

У 1995 році керував обороною міста Аргун. Один із головних організаторів і розробників Будьонівської операції, а також її активний учасник. 6—9 березня 1996 року брав активну участь у військової операції «Відплата», проведеної під керівництвом Головнокомандувача ЗС ЧРІ Джохара Дудаєва[1]. Разом з Асланом Масхадовим планував операцію «Джихад» зі звільнення Грозного від російських військ 6 серпня 1996 року і був одним із її ключових командувачів.

Довгий час вважався російськими силовиками «терористом номер два» — одразу після Шаміля Басаєва, аж поки не був витіснений у 1996 році йорданцем Хаттабом.

Очолював військово-польовий суд, створений за указом Яндарбієва від 12 серпня 1996 року, рішенням якого стратили дванадцятьох осіб за мародерство за обтяжливих обставин[4]. Суд припинив свою діяльність після утворення Центральної об'єднаної комендатури, організованої після Атагінських угод 22 серпня 1996 року. Після створення комендатури став одним з її комендантів[5][6].

На початку Другої російсько-чеченської війни втратив ще одного старшого брата, Шарпудіна Ісмаїлова, який спочатку був викрадений, а після жорстоких тортур убитий росіянами[3].

У 1998—1999 роках займав посаду міністра будівництва Чеченської Республіки Ічкерія, пізніше — посаду заступника Головнокомандувача Збройних сил республіки Аслана Масхадова[7].

Керував штабом з оборони Грозного у 1999—2000 роках, де командував усіма чеченськими силами опору в Грозному[8][9].

Разом з іншими відомими діячами Ічкерії, такими як Хункар-Паша Ісрапілов і Лечі Дудаєв загинув 1 лютого[10][3] 2000 року (за іншими даними — 30 січня[11]) під час прориву з оточення Грозного, підірвавшись на російській міні в районі села Єрмоловка (нині частина села Алхан-Кала) Грозненського району неподалік столиці[12][13].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б 11 сентября родился герой чеченского народа, бригадный генерал ВС ЧРИ, Асланбек Исмаилов (рос.). Chechenews. 11 вересня 2018.
  2. Шутаєв, Дмитро (2023). Інтерв'ю Шаміля Басаєва кореспонденту «Радіо Свобода». Шаміль Басаєв. Перемога або рай. Київ: Видавництво «Залізний тато». с. 103. ISBN 978-617-8214-18-0.
  3. а б в Мусаев, Ильяс (2 лютого 2017). Памяти героя Ичкерии Асланбека Исмаилова (рос.). Chechenews. Процитовано 15 грудня 2023.
  4. Chechnya: Report to the 1996 OSCE Review Conference (англ.). Human Rights Watch. 1 листопада 1996.
  5. Черкасов, Александр (5 вересня 2020). Как проиграли мир: последняя осень (рос.). Эхо Кавказа. Процитовано 15 грудня 2023.
  6. Портников, Віталій (1998). Шаміль Басаєв очолить боротьбу з ворогами Аслана Масхадова (рос.). День Планети. Процитовано 15 грудня 2023.
  7. Вайль, Петр (5 червня 2011). Интервью с Асланом Масхадовым. Радио Свобода (рос.). Процитовано 15 грудня 2023.
  8. Associated Press (31 січня 2000). Russians, Chechens fight to control square (англ.). Deseret News. Процитовано 15 грудня 2023.
  9. Associated Press (31 січня 2000). Russian Assault Stalls at Key Grozny Square (англ.). The Washington Post.
  10. Памяти героя свободной Ичкерии Лечи Дудаева (рос.). Chechenews. 25 січня 2018. Процитовано 14 грудня 2023.
  11. Радуев, Хасин (5 червня 2011). Погиб мэр Грозного Лечи Дудаев. Радио Свобода (рос.). Процитовано 14 грудня 2023.
  12. Факты и подробности о прорыве чеченских воинов из Джохара (Грозного) (рос.). Chechenews. 28 жовтня 2020. Процитовано 14 грудня 2023.
  13. News. International Journal on World Peace (англ.). Т. 17, № 1. 2000. с. 85—87. ISSN 0742-3640. Процитовано 15 грудня 2023.
  14. Кавалеры высшего ордена ЧРИ «Qoman Siy» / «Къоман Сий» / «Честь Нации» (рос.). Chechenews. 1 червня 2012. Процитовано 15 грудня 2023.
  15. 1 февраля 2000 года погиб герой свободной Ичкерии Асланбек Исмаилов (рос.). Chechenews. 31 січня 2019. Процитовано 15 грудня 2023.