Криза з заручниками в Будьонновську

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Командир загону, полковник ЗС ЧРІ Шаміль Басаєв під час переговорів

Криза з заручниками в Будьонновську — атака чеченських борців з геноцидом чеченського народу, очолюваних полковником ЗС Чеченської республіки Ічкерія (ЧРІ) Шамілем Басаєвим на російське місто Будьонновськ (Ставропольський край) з подальшим захопленням лікарні і взяттям в заручники понад 1600 жителів Будьонновська, здійснена 14-19 червня 1995 року.

Передумови[ред. | ред. код]

Після оголошення в 1990—1991 роках незалежності Чечено-Інгушської Республіки[1], а згодом і Чеченської Республіки, законодавчого закріплення незалежності та виводу з території Чечні російських військ у 1991—1992 роках Росія наприкінці 1994 року розпочала проти Чечні Першу чеченську війну.

У ніч з 31 грудня 1994 року на 1 січня 1995 року відбувся новорічний штурм Грозного, в ході якого російська армія зазнала значних втрат — практично повністю були знищені 131-ша Майкопська бригада і 81-й Самарський механізований полк. За час штурму в столиці Чечні Грозному та навколишніх населених пунктах були численні жертви серед мирного населення, що змусило керівництво Чечні шукати шляхи для припинення російської агресії.

3 березня 1995 у зв'язку з воєнним станом в країні, Президент ЧРІ Джохар Дудаєв оприлюднив Указ про введення Шаріатського правління на території ЧРІ і оголосив Джихад проти Росії. 14 червня розвідувально-диверсійний батальйон ЗС ЧРІ під командуванням полковника Шаміля Басаєва захопив місто Будьонівськ в результаті чого Російська влада була вимушена прийняти пропозицію керівництва Чеченської Держави і почати процес мирного врегулювання російсько-чеченської війни[2].

Перебіг подій[ред. | ред. код]

14 червня[ред. | ред. код]

14 червня 1995 року група чеченських військових чисельністю 195 осіб, очолювана чеченським польовим командиром Шамілем Басаєвим, без перешкод дісталася міста Будьонновськ і захопила заручників, яких зібрали у місцевій лікарні.

Чеченські військові висунули вимоги до російської влади: зупинити військові дії в Чечні (Ічкерії) і вступити в переговори з офіційною владою Чеченської республіки Ічкерія.

Особи, які опинилися в заручниках, свідчили, що за заподіяння шкоди породіллям Шаміль Басаєв пригрозив своїм людям розстрілом.

17 червня[ред. | ред. код]

17 червня російські спецпідрозділи здійснили спробу штурму, в результаті якого був звільнений 61 заручник.

19 червня[ред. | ред. код]

19 червня, після переговорів чеченці звільнили заручників. Російська влада погодилися на припинення бойових дій в Чечні, виведення російських військ і можливість повернення чеченських військових до Чечні.

Гуманітарні наслідки[ред. | ред. код]

Заручники постраждали в результаті обстрілу будівлі лікарні російськими спецпідрозділами в ході неграмотно проведеної операції зі звільнення заручників.

Політичні наслідки[ред. | ред. код]

Була укладена угода про припинення вогню та розпочаті переговори між російським та чеченським керівництвом. 19 червня 1995 року під егідою ОБСЄ розпочався перший раунд переговорів між російською та чеченською сторонами, а з 27 по 30 червня відбувся другий раунд переговорів, на яких була досягнута принципова домовленість про обмін усіма полоненими, роззброєння збройних сил ЧРІ, виведення російських військ з території ЧРІ та проведення вільних виборів.

Розвиток мирного процесу значно посилив позиції Держдуми Росії, яка схилялась до мирного шляху вирішення чеченської проблеми.

Примітки[ред. | ред. код]