Їжача голівка вузьколиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Їжача голівка вузьколиста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Рогозові (Typhaceae)
Рід: Їжача голівка (Sparganium)
Вид:
Їжача голівка вузьколиста (S. angustifolium)
Біноміальна назва
Sparganium angustifolium

Їжача голівка вузьколиста[1][2][3] (Sparganium angustifolium) — вид трав'янистих рослин родини рогозові (Typhaceae). лат. angustifolium — «вузьколистий»[4].

Опис[ред. | ред. код]

Водний багаторічник. Стебла тонкі, зазвичай плавучі, до 2 м довжиною. Листя зазвичай плаває, надуте при основі, плоске дистально, 0.2–0.8 м × 2–5 мм. Суцвіття просте, голови сидячі або стеблові, 1–3 см діам. Як правило, це єдина частина рослини, яка виступає над поверхнею води. Плоди від червоного до коричневого кольору, тьмяні, еліпсоїдальні, 3–7 мм, від звужених на кінці до тих, що з дзьобом; дзьоб прямий, 1.5–2 мм. Насіння 1. 2n=30.

Поширення[ред. | ред. код]

Голарктичний вид з Циркумбореальним розподілом (Гренландія, Канада, США, Європа Азія). Поширений у субокеанічних регіонах і більш рідкісний у континентальних. Обмежується кислими оліготрофними водоймами: озера, ставки, канави і струмки; зростає на глибинах 30–150(-250) см.

В Україні зростає по болотах і озерах — на Закарпатті дуже рідко. Усі види роду утворюють між собою гібриди[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 469.
  3. Довідник назв рослин України
  4. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 28 грудня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]