Аарон Бернштайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аарон Бернштайн
нім. Aaron David Bernstein
Псевдо Aaron Rebenstein[1] і Aron Rebenstein[1]
Народився 6 квітня 1812(1812-04-06)[2][3]
Данциг, Західна Пруссія, Королівство Пруссія[2]
Помер 12 лютого 1884(1884-02-12)[2][3] (71 рік)
Берлін, Німецька імперія[2]
Країна  Німеччина
Діяльність письменник, журналіст, редактор, видавець, перекладач, громадський активіст
Знання мов німецька
Членство Gesellschaft der Freunded
Брати, сестри Jakob Itzig Bernsteind
Діти Julius Bernsteind

Аарон Бернштайн (нім. Aaron Bernstein) народився 6 квітня 1812 р. в Данцігу (тепер Гданьск, Польща) в єврейській родині і мав стати рабином.

Життєпис[ред. | ред. код]

До зрілого віку він старанно вивчав Біблію і Талмуд, особливо впродовж п'яти років у талмудській школі у Йордоні неподалік Данціга. Після закінчення школи повернувся до Данціг у далі ще два роки вичав юдейську теологію. Відтак жадоба знань привела його у 20 років до Берліна. Тут він автодидактом заповнював прогалини у своїй освіті і особливо наполегливо вивчав німецьку мову. Вже через два роки він видав на німецькій мові свій переклад «Пісні над піснями», який був прихильно сприйнятий у наукових колах, що надихнуло автора до подальшої творчості. Крім того, він взявся старанно вивчати природничі науки.

Реформаторський релігійний рух, що почався з 1845 р. сприяв увазі до теологічних робіт Бернштайна. Він і сам брав участь у реформаторському русі. У 1949 р. він заснував народну газету Urwähler-Zeitung, назву якої можна перекласти приблизно як «Газета для первинних виборців». У газеті він висловлював свої демократичні переконання, це привело його до конфлікту з владою, яка навесні 1853 р. заборонила газету, а самого Бернштайна було засуджено до чотирьох місяців тюремного ув'язнення.

Після звільнення він долучився до співпраці в новій народній газеті «Volks-Zeitung» і публікував в ній свої науково-популярні і політичні статті протягом 30 років. Тоді це була найпопулярніша газета в Німеччині. Також Аарон Бернштайн був одним із засновників ліберальної єврейської реформованої громади у Берліні та редактором щомісячного її органу Reform-Zeitung.

У 1860 році він опублікував новели «Vögele der Maggid» і «Mendel Gibbor», в яких у сентиментальному дусі зобразив єврейське життя німецьких провінційних міст і це була новаторством у цій області. Вони були у 1934 і 1935 рр були наново відредаговані і перекладені на кілька мов. 27 березня 1861 Бернштайн вступив до Товариства друзів.

Однак головний інтерес Бернштайна полягав у природничих науках. Його «Природознавчі народні книги» (Naturwissenschaftlichen Volksbücher) публікувалися в 21-му томах в 1855-56 рр. Пізніше вони неодноразово передавалися і набули величезної популярності. навіть мали певний вплив на інтелектуальний розвиток молодого Альберта Ейнштейна. Сам Бернштайн тяжів більше до прикладних наук і проводив численні експерименти в області телеграфії та фотографії.

Аарон Бернштайн помер 12 лютого 1884 р. у Берліні.

В оцінці літературознавців він не був великим радикалом, але твердо стояв на демократичних принципах і вмів їх захищати без страху. Був гострим і навіть безжальним до опонента полемістом, але завжди залишався в рамках пристойності.

Біблиографія[ред. | ред. код]

  • «Plan zu einer neuen Grundlage für die Philosophie d. Geschichte» (1838), — «План нових основ філософії історії»
  • «Eine Abhandlung über die Rotation der Planeten» (1843), — «Трактат про обертання планет»
  • «Zahlen frappieren» (Berl. 1843) — «Числа дивують»
  • «Reschimat sepharim», каталог єврейських книг (1845),
  • «Aus dem Reiche der Naturwissenschaft» (Берлін, 1856 р.), — «Зі світу природничих наук»
  • «Alexander von Humboldt lind der Geist zweier Jahrhunderte» (1869), — «Александер Гумбольдт пом'якшує друге століття».
  • «Ursprung der Sagen von Abraham, Isaak u. Jakob» (1871), — «Витоки легенди про Авраама, Ісаака та Якова».
  • «Die Märztage» (2 изд., Берлін, 1873), — «Березневі дні» (про революцію 1848 р.)
  • «Aus dem Jahre 1848» (Берлін, 1873); — «З року 1848»
  • «1849 Verfassungskämpfe und Kabinettsintriguen» (Берлін, 1873); — «1849. Боротьба за конституцію і кабінетні інтриги».
  • «Revolutions und Reaktions Geschichte Preussens und Deutschland» (3 т., Берлін, 1883—84) — «Історія революції і реакції в Пруссії та Німеччині»
  • «Naturkraft und Geisteswalten» (Берлін, 1874), — «Природна сила та панування духу»
  • «Natur und Kunst Betrachtungen» (1879), — «Спостореження природи та мистецтва»
  • «Natur und Kultur» (Лейпціг, 1880), — «Природа і культура»
  • «Naturwissenschaftliche Volksbücher» (5. Aufl. von Potonié und Hennig, Berl. 1897–99, 21 Tle.) — «Природознавчі нородні книги»
  • «Revolutions- und Reaktionsgeschichte Preußens und Deutschlands von den Märztagen bis zur neuesten Zeit» (1883—1884, 3 Bde.) — Історія революції і реакції Пруссії та Німеччнини до найновішого часу.
  • «Vögele der Maggid» und «Mendel Gibbor» (1860, 7. Aufl. 1892)

Література[ред. | ред. код]

  • Julius H. Schoeps|Schoeps, Julius H.: Bürgerliche Aufklärung und liberales Freiheitsdenken. A. Bernstein in seiner Zeit. Verlag, Stuttgart und Bonn 1992.
  • Frölich, Jürgen: Die Berliner «Volks-Zeitung» 1863 bis 1867. Preußischer Linksliberalismus zwischen «Reaktion» und «Revolution von oben». Verlag, Frankfurt/M. 1990.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Lexicon der deutschen Dichter und Prosaisten des neunzehnten Jahrhunderts. Gearbeitet von Franz Krümer. Leipzig. Verlag von Philipp Reclam jun.

Примітки[ред. | ред. код]