Абілов Анатолій Абілович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Абілович Абілов
крим. Fetislâm Abil oğlu Abilov
Народження 2 (15) березня 1915
Ударне, Луганська сільська рада (Джанкойський район), Джанкойський район, Кримська АРСР
Смерть 15 серпня 2005(2005-08-15) (90 років)
Жуковський, Московська область, Росія
Поховання Биковське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Вид збройних сил Сухопутні війська
Рід військ Стрілецькі війська
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 1937—1947
Партія ВКП(б)
Звання CCCP army Rank polkovnik infobox.svg Полковник
Командування командир стрілецького полку
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова III степеня Орден Кутузова III ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня

Анато́лій Абі́лович Абі́лов (крим. Fetislâm Abil oğlu Abilov, Фетислям Абил огълу Абилов; 15 березня 1915(19150315) — 15 серпня 2005) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1990). Брав участь у німецько-радянській війні 1941—1945 років як командир стрілецького полку.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 березня 1915 року в селі Джадра-Шейх-Елі (нині — село Ударне Джанкойського району АР Крим), кримський татарин. Закінчив 7 класів, працював у колгоспі.

У 1937 році призваний до лав РСЧА. В 1939 році закінчив Тбіліське піхотне училище.

З липня 1941 року на фронтах німецько-радянської війни. Був заступником командира стрілецького батальйону. З 25 вересня 1942 року по 8 червня 1943 року - командир 1292 (113-а стрілецька дивізія, Західний фронт). У 1943 році закінчив прискорені курси Військової академії ім. Фрунзе.

130-й гвардійський полк (44-ї гвардійської стрілецької дивізії 65-ї армії, 1-й Білоруський фронт) під командуванням підполковника А.Абілова відзначився з 27 серпня по 9 вересня коли під час боїв на підступах до річки Нарев, форсуванні, розширенні та утриманні плацдарму наніс противнику вагомих втрат у живій силі та техніці.

Після війни продовжував службу в армії поки у 1947 році не звільнився у запас.

Жив і працював у місті Жуковський, де до виходу на пенсію працював на Експериментальному машинобудівному заводі.

Помер 15 серпня 2005 року. Похований на Биковському кладовищі міста Жуковський (Московська обл).

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]