Джанкойський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джанкойський район
Dzhankoi rayon coa.png Flag of Dzhankoy Raion.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 0121100000
Утворений: 1921
Населення: 74157 (на 1.08.2013)
Площа: 2667 км²
Густота: 27.9 осіб/км²
Тел. код: +380-6564
Поштові індекси: 96100—96191
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Джанкой
Селищні ради: 2
Сільські ради: 26
Смт: 2
Села: 106
Селища: 5
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 96100, Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, м. Джанкой, вул. Леніна, 6, 4-10-16
Веб-сторінка: Джанкойська РДА
Голова РДА: Сидоренко Олександр Іванович
Голова ради: Чернікова Олена Володимирівна
Мапа

Commons-logo.svg Джанкойський район у Вікісховищі

Джанко́йський райо́н (рос. Джанкойский район, крим. Canköy rayonı) — район на півночі АР Крим. Розташований в Присиваській степовій частині Кримського півострова. Територія району на півночі і північному сході омивається водами озера Сиваш. На південному сході і частково на півдні межує з Нижньогірським районом, на заході — з Первомайським і Красноперекопським районами.

Площа — 2667 м², з яких 2063 м² займає суша, 604 м² — водна акваторія озера Сиваш.

Район із півночі на південь перетинає автомобільна траса ХарківСімферополь (автошлях М18), який збігається із E105, а також автошлях М17, який збігається із E97.

Природні ресурси[ред. | ред. код]

Район є типовим степовим регіоном Криму, природних лісів немає. Клімат помірно континентальний, напівсухий з великими річними і добовими коливаннями температури повітря.

Корисні копалини представлені родовищами цегляно-черепичної глини, піщано-гравійними родовищами, мінеральними джерелами, йодистими підземними водами і родовищами газу.

Історія[ред. | ред. код]

Район був утворений в 1921 р. шляхом ділення Джанкойського повіту на 2 райони: Джанкойський і Армянський. До його складу увійшло 587 населених пунктів.

У 19271929 рр. в районі починають організовуватися перші сільськогосподарські артілі і комуни. До середини 30-х рр., коли колективізація була завершена, на території району числилися 82 колгоспи. Розвиток сільськогосподарського виробництва проходив у скрутних умовах: бідність солончакових земель, безводдя, суховії. Тільки до 1939 р., коли одержали розвиток МТС, став підвищуватися життєвий рівень колгоспників.

У перші дні війни близько 3 тисяч жителів району пішли на фронт, багато з них — добровольцями. У серпні 1941 р. був сформований Джанкойський партизанський загін, який діяв спільно з іншими загонами в білогірських лісах за 140 км від Джанкоя. За роки німецької окупації (з жовтня 1941 по квітень 1944 р.) понад 6 тис. жителів району було відправлено до Німеччини на каторжні роботи. На території району було засновано декілька концентраційних таборів, у місті і селах не припинялися зачистки. У відповідь на німецький терор були створені підпільні групи, що розвернули підривну роботу.

Влада німецького націонал-соціалізму завдала великого збитку народному господарству району. Але вже в 1944 р. було знову створено 77 колгоспів.

У серпні 1945 р. 15 сільських рад району одержали нові найменування, а 18 квітня 1948 р. були перейменовані ще 72 населених пункти.

1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР. На розвиток району вплинуло будівництво Північно-Кримського каналу, водами якого з 1965 р. стали зрошуватися поля Північного Криму. Із 70-х рр. починається інтенсивне сільське будівництво, упорядковуються села і селища, колись голі присиваські землі вкрилися садами і виноградниками. Район став одним із найбільш економічно розвинених у Криму. Його славу склали такі колгоспи-мільйонери, як «Заповіт Леніна», «Росія», «Шлях Ілліча», «Україна», радгосп ім. 60-річчя Великої Жовтневої революції, держпплемзавод ім. Тімірязєва, радгосп-завод «Смарагдовий». На території кожного господарства були побудовані сучасні будинки культури, клуби, нові школи, лікарні або фельдшерсько-акушерські пункти, магазини, дитячі сади і бібліотеки. При будинках культури діяли численні творчі колективи: театральні, фольклорні, хореографічні, вокальні тощо.

З 1991 року — у складі незалежної України.

У березні 2014 року район анексований Російською Федерацією.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради і 15 сільських рад, які підпорядковані Білогірській районній раді та об'єднують 113 населених пунктів[1].

Населення[ред. | ред. код]

Національний склад населення району за переписом 2001 р.[2] та 2014 р. [1]

2001 2014
чисельність частка, % чисельність частка, %
росіяни 32 048 38,9 31 162 45,5
українці 27 788 33,8 15 896 23,2
кримські татари 17 744 21,6 13 846 20,2
білоруси 1 415 1,7 740 1,1
поляки 463 0,6 243 0,4
узбеки 246 0,3 225 0,3
чехи 232 0,3 140 0,2
чуваші 217 0,3 127 0,2
татари 192 0,2 3 814 5,6
корейці 188 0,2 209 0,3
вірмени 179 0,2 122 0,2
азербайджанці 179 0,2 151 0,2

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[3]

російська кримськотатарська українська
Джанкойський район 62,0 20,4 15,8
смт Азовське 61,9 30,8 6,1
смт Вільне 70,1 14,7 13,0
Єрмаківська сільрада 62,6 21,1 13,3
Завіто-Ленінська сільрада 59,9 14,4 23,9
Зарічненська сільрада 56,3 31,5 10,9
Ізумруднівська сільрада 73,0 11,4 12,9
Кіндратівська сільрада 71,5 19,1 8,3
Кримківська сільрада 61,7 23,7 13,6
Лобанівська сільрада 66,1 15,6 13,6
Луганська сільрада 53,5 23,4 20,2
Майська сільрада 57,2 27,3 14,8
Маслівська сільрада 50,8 14,9 32,8
Медведівська сільрада 49,2 25,0 23,1
Мирнівська сільрада 51,1 35,0 12,3
Новокримська сільрада 62,7 21,4 15,3
Пахарівська сільрада 56,9 10,8 30,5
Побєдненська сільрада 60,6 16,5 21,6
Просторненська сільрада 74,3 13,9 10,7
Розкішненська сільрада 59,8 22,5 16,8
Рощинська сільрада 71,4 15,6 11,7
Світлівська сільрада 82,5 1,9 14,3
Стальненстька сільрада 55,6 28,8 14,6
Табачненська сільрада 65,8 22,8 10,2
Цілинна сільрада 76,2 10,1 11,7
Чайкинська сільрада 39,1 35,7 22,2
Ярківська сільрада 79,2 3,0 16,8
Яркопільська сільрада 54,0 28,2 16,9
Яснополянська сільрада 59,1 22,5 17,0

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

Найбільші підприємства: Азовський лікеро-горілчаний завод, ОАТП «Новатор» (закупівля молочної продукції і виробництво молочних продуктів), ОАТП «Агропромсервіс» (ремонт сільськогосподарської техніки), Азовський комбінат хлібопекарства.

Торгове обслуговування населення району здійснюються підприємствами Джанкойського і Азовського споживчих товариств та іншими торговими підприємствами. Усього в районі 159 підприємств торгівлі і громадського харчування, 2 автотранспортних підприємства.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

У результаті реорганізації сільськогосподарських підприємств, яка почалася в 2000 р., в районі утворені 16 сільськогосподарських ТОВ, 9 сільськогосподарських виробничих кооперативів, 1 ЗАТ, а також 161 фермерське господарство.

Сільське господарство Джанкойського району багатогалузеве: тут вирощуються зернові, овочеві, кормові культури, виноград і фрукти, виробляється тваринницька продукція, проводиться промислова переробка сировини.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У районі — 43 загальноосвітніх школи, 45 дошкільних і 3 позашкільних установи, ПТУ, 2 навчально-виховних комбінати; наукові установи: дослідницьке господарство «Джанкойський карантинний розплідник, інтродукції ГНБС» УААН, Степове дослідницьке господарство «Магарач» Інституту винограду і вина «Магарач»; центральна районна лікарня, на базі якої діють пологовий будинок, шкірно-венерологічний і туберкульозний диспансери, стоматологічна поліклініка, Азовська районна лікарня, 3 дільничних лікарні, 9 амбулаторій, 62 фельдшерсько-акушерських пункту, 5 аптек, санітарно-епідеміологічна станція; 62 установи культури, в тому числі 4 дитячих музичних школи, 2 кінотеатри, 73 бібліотеки, Центр народної творчості і дозвілля. При будинках культури і клубах діють 15 національних колективів художньої самодіяльності, із них 7 — народні; районний історично-краєзнавчий музей. Щорічно в районі проводиться традиційний фестиваль культур «Веселки очей багатобарвність», дні національних культур.

У Джанкойському районі зареєстровано 13 відділень політичних партій, 14 громадських організацій. Тут функціонують 45 релігійних общин, із яких 16 — УПЦ (МП), 20 — мусульманських, інші належать РКЦ, протестантським та іншим конфесіям.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На території Джанкойського району Криму нараховується 67 пам'яток історії та монументального мистетцва, з них 55 — у місті Джанкой. Усі — місцевого значення.

У районі зареєстровані пам'ятники археології: 16 курганів епохи бронзи, скіфського періоду і середньовіччя; встановлені 28 монументальних пам'ятників, зокрема: у смт. Азовське — сількору Ф. Приходько, який загинув від рук куркулів.

Примітки[ред. | ред. код]

Додаткові джерела[ред. | ред. код]

Красноперекопський район Сиваш
Херсонська область Херсонська область
(Генічеський район)
Сиваш
Первомайський район Сиваш
Красногвардійський район Красногвардійський район Нижньогірський район