Австрійці Аргентини
Австрійці Аргентини — це громадяни Аргентини австрійського походження або австрійці, які емігрували до Аргентини. Багато нащадків австрійців в Аргентині прибули в країну з інших частин Європи, коли Австрія була єдиним королівством з Угорщиною.
Австрійська імміграція пов'язана з іншими міграційними потоками до південноамериканської країни, як-от німецька та швейцарська імміграційна хвиля, серед інших.
Історія[ред. | ред. код]
У австрійській імміграцій до Аргентини розрізняють дві великі хвилі — під час Першої та Другої світових війн. Основними напрямками для переселенців з Австрії були Буенос-Айрес, Кордова та Місьйонес, а на півдні такі міста, як Сан-Карлос-де-Барілоче та Сан-Мартін-де-лос-Андес[en].
Точна кількість австрійських мігрантів в Аргентині точно не відома, є лише оцінки. На початку 1930-х років в країні проживало близько 240 000 німецькомовних осіб, з яких 45 000 проживали в Буенос-Айресі, а з них близько 9 000 австрійського походження. Ці цифри схожі на дані посольства Австрії на нинішній час — там зареєстровано приблизно 7000 осіб австрійського походження в Буенос-Айресі, але є ймовірність того, що насправді їх більше.
З середини XIX століття в районі Бельграно (Буенос-Айрес) існує німецькомовна колонія. Австрійці та швейцарці, що мешкали в Буенос-Айресі, були інтегровані в цю колонію за мовною та культурною спорідненістю. Цей район став дуже привабливим для нових іммігрантів, оскільки він уже мав відповідну інфраструктуру, як-от церкви, кафе та пекарні німецьких сімей, що виникли внаслідок існування колонії.[1]
Аргентина — це латиноамериканська країна з найбільшою кількістю австрійських іммігрантів та їх нащадків (на другому місці Бразилія, Уругвай — на третьому). В Кордові проживає основна австрійська громада, ця провінція є найбільшим осередком іммігрантським населення. як німецького, так і австрійського походження в країні.
Організації[ред. | ред. код]
Серед австрійських установ в країні: Австрійсько-аргентинська асоціація[2] (член Європейського клубу), Австрійський клуб Сан-Ісідро,[3] Австрійське доброзичливе товариство,[4] Австрійсько-аргентинська торгова палата, будинок Австрії в Росаріо та Австрійсько-аргентинська асоціація Барілоче.
Австрійські поселення в Аргентині[ред. | ред. код]
Деякими районами компактного проживання австрійців впродовж минулого століття були:
Чако[ред. | ред. код]
Кордова[ред. | ред. код]
Ентре-Ріос[ред. | ред. код]
Формоса[ред. | ред. код]
- Колонія-Формоса
Місьйонес[ред. | ред. код]
Ріо-Негро[ред. | ред. код]
Санта-Фе[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rafanelli, Guillermina Pilar (1 січня 2014). Transformaciones y desafíos de la política de inclusión social en el marco del nuevo rol del Estado. La experiencia de la Provincia de Buenos Aires. Revista Buen Gobierno. Т. 1, № 1. doi:10.35247/buengob_16_03. ISSN 1870-4271. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ XLIII CONGRESO ARGENTINO DE ANATOMÍA ASOCIACIÓN ARGENTINA DE ANATOMÍA. International Journal of Morphology. Т. 25, № 1. 2007-03. doi:10.4067/s0717-95022007000100023. ISSN 0717-9502. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ &NA; (2012-10). EIGHTH WIGGERS-BERNARD CONFERENCE. Shock. Т. 38. с. 1—23. doi:10.1097/shk.0b013e31826c5f1a. ISSN 1073-2322. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ Lastres, Juan B. (18 жовтня 2014). Un centenario de vida institucional. Anales de la Facultad de Medicina. Т. 39, № 3. с. 822. doi:10.15381/anales.v39i3.9474. ISSN 1609-9419. Процитовано 11 січня 2021.
- ↑ ANEXO A LA PRIMERA EDICIÓN. La Psicoterapia en la práctica clínica. Herder. 10 листопада 2014. с. 321—340. ISBN 978-84-254-3477-8.