Чако (провінція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чако
—  Провінція  —
Chaco
Chaco COA.jpg Bandera de la Provincia del Chaco.svg
Герб провінції Чако Прапор провінції Чако
Столиця Ресістенсія
Країна Аргентина Аргентина
Департаментів 25
Офіційна мова Іспанська
Населення (2010)
 - повне 1 053 466 (10-та)
 - густота 10,57 (11-та)
Етнікон Chaqueño
Площа
 - повна 99 633 км² (11-та)
Часовий пояс UTC-3
ВВП 6,91 млрд дол. США
ІРЛП 0,794 (2010)[1]
Губернатор Домінго Пеппо
Веб-сайт chaco.gov.ar
Код ISO 3166-2 AR-H
Провінція Чако на мапі Аргентини
Провінція Чако на мапі Аргентини
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Чако (провінція)

Ча́ко (ісп. Chaco) — провінція в північно-східній частині Аргентині. Площа 99,6 тис. км², населення 1 053 млн. (2010[2]). Чако межує з провінціями Сальта і Сантьяго-дель-Естеро на заході, Формоса на півночі та сході, Коррієнтес і республікою Парагвай на південному сході та Санта-Фе на півдні.

Назва провінції походить від назви великого регіону Гран-Чако, на південно-східній частині якого вона знаходиться. Із 1951 до 1955 року провінція Чако називалася Пресіденте-Перон.

Столиця — місто Ресістенсія, розташована на річці Парана навпроти міста Коррієнтес однойменної провінції.

Географія[ред.ред. код]

Савана у Чако

Чако знаходиться на південно-східній частині природного регіону Гран-Чако. Територія провінції переважно рівнинна, пласка, на сході та південному сході заболочена. Ґрунти переважно глинисті.

Клімат тропічний континентальний, вологий улітку. Пересічні температури січня 28-30 °C, липня 16 °C. Опадів від 500 мм на заході до 1200 мм за рік на сході.

Головна річка — Ріо-Бермехо, на сході річки Парагвай, Парана та їх притоки. Річка Парагвай утворює природний кордон з однойменною республікою, Парана — з провінцією Коррієнтес, Бермехо — з Формосою. На півдні провінції часті підтоплення.

Поширені світлі ліси із кебрачо та ділянки трав'янистих саван, на заході сухі рідколісся. Типовим деревом Чако є пальма, яка зображена на гербі провінції.

Історія[ред.ред. код]

Перші людські поселення на території, що зараз входить до складу провінції Чако, з'явилися близько шести тисяч років тому. Першим європейцем, що побував у цих місцях, був португалець Алехо Гарсія. 1528 року ці землі досліджував Себастьян Кабот, пізніше Хуан де Айолас, Домінго Мартінес де Ірала, Альваро Нуньєс Кабеса де Вака та інші.

Розкопки міста Консепсьйон

Перше європейське поселення на цій території було засноване Алонсо де Верою-і-Арагоном-і-Кальдероном 14 квітня 1585 року під назвою Консепсьйон-де-Нуестра-Сеньйора.

Після цього на території Чако розпочалася місіонерська діяльність францисканців, зокрема Франсіско Солано, згодом визнаного святим. 1585 року сюди прибули перші єзуїти. Після зруйнування міста Консепсьйон 1632 року єзуїти почали будувати численні місії у Чако.

Приблизна територія Гран-Чако

1812 року було підписано договір, за яким Парагвай визнавав право Аргентини на володіння територіями, що зараз складають провінцію Чако.

1865 року Аргентина підписала договір Потрійного Альянсу з Бразилією і Уругваєм, за яким вимагала від Парагваю повернення території сучасних провінцій Формоса і Чако. Парагвай не визнав претензії, після чого розпочалася війна Потрійного Альянсу. 1870 року Парагвай було повністю розгромлено, Аргентина отримала частину земель, на які претендувала.

1869 року генералом Еміліо Мітре було окуповано містечко Вілья-Оксіденталь поблизу Асунсьйона. 31 січня 1872 року декретом президента Домінго Фаустіно Сарм'єнто було створено національну територію Гран-Чако зі столицею у місті Вілья-Оксіденталь. Межі території не були визначені законодавчо. Першим губернатором став Хуліо де Відела.

У 1870 і 1872 роках полковником Наполеоном Урібуру було проведено кампанії по окупації територій Гран-Чако.

Ісла-дель-Серріто

3 лютого 1876 року було підписано договір про кордони між Аргентиною і Парагваєм, за яким Вілья-Оксіденталь відійшла до Парагваю. Столиця Гран-Чако була перенесена до Ісла-дель-Серріто. 8 квітня 1879 року столицею національної території стало місто Формоса.

16 жовтня 1884 року Гран-Чако було поділене на два губернаторства: Формоса і Чако. Першим губернатором Чако став Мануель Облігадо. 25 листопада 1884 року столицею Чако було назване місто Ресістенсія, засноване 2 лютого 1878 року італійцями.

Законом від 21 лютого 1885 року Чако біло поділено на 9 департаментів. Декретом від 19 травня 1904 року було затверджено межі департаментів і їх поділ на райони.

1910 року від Чако було відокремлено значну частину території на користь Сантьяго-дель-Естеро. Таким чином було встановлено кордони між двома провінціями, які є незмінними дотепер.

23 жовтня 1915 року було затверджено новий адміністративно-територіальний поділ Чако на 8 департаментів.

1924 року спалахнуло велике повстання індіанців проти європейських колонізаторів. Воно було жорстоко придушене, завдяки чому отримало назву Різня Напальпі.

8 серпня 1951 року Чако отримав статус провінції. Законом від 20 грудня 1951 року його назву було змінено на Пресіденте-Перон. 17 жовтня 1955 року назву Чако було відновлено.

18 липня 1978 року було остаточно затверджено кордони Чако з провінцією Коррієнтес[3].

Економіка[ред.ред. код]

Дерево кебрачо

Чако — одна з найбідніших провінцій Аргентини. 2005 року на неї припадало лише близько 1% від загальнонаціонального ВВП[4]. У Чако найнижчий серед провінцій Аргентини рівень ВВП на душу населення — 2015 доларів (2008 рік). Рівень експорту незначний, у 2001—2009 роках він зріс всього на 2%[5]. Основним роботодавцем провінції є держава.

Економіка Чако здебільшого базується на сільському господарстві, перш за все вирощуванні кебрачо і бавовника. Провінція Чако — головний район бавовництва у країні, на нього припадає близько 60% посівів цієї культури у країні. Площа сільськогосподарських угідь становить 8,5 млн га. Крім того, у провінції вирощують сою, сорго, цукрову тростину, кукурудзу, соняшник, рис, тютюн. У Саенс-Пенья вирощують гриби.

Важливу роль відіграє м'ясне тваринництво та вівчарство. На заході провінції вирощують кіз, на південному заході — свиней. В околицях столиці розвинене птахівництво.

Серед галузей промисловості розвинені харчова (цукрова, олійна), легка (бавовноочисна, виробництво дубильного екстракту таніну), лісова (деревообробка, виробництво меблів), кольорова металургія (виплавка свинцю).

Серед транспортних зв'язків велику роль відіграють річки Парагвай та Парана. Найбільший річковий порт — Барранкерас. Також розвинена річкова риболовля. Найважливішими промисловими видами риб є ліхія, сурубі, паку, армадо, сом.

Туризм не приносить значних прибутків у казну провінції. Найбільшою популярністю у туристів користуються місцеві фестивалі, бієнале скульптур у Ресістенсії, національний парк Чако, термальні води, історичне місце Ісла-дель-Серріто.

Освіта[ред.ред. код]

Освіта у провінції Чако (2009)[6]
Рівень Навчальних закладів Учнів Працівників
 Дошкільні 467 36 402 1 965
 — державні 411 32 173 1 830
 — приватні 56 4 229 135
 Початкові 972 166 503 11 265
 — державні 925 154 359 10 391
 — приватні 47 12 144 874
 Середні 399 117 581 4 036
 — державні 345 105 177 3 591
 — приватні 54 12 404 445
 Вищі[7] 50 26 070 413
 — державні 29 20 332 331
 — приватні 21 5 738 82

Українці в Чако та зв'язок із Україною[ред.ред. код]

Українці почали селитися в Чако після Першої світової війни, переважно це були вихідці з Волині й Полісся. Станом на 1980 рік у провінції мешкало близько 25 тис. українців, або майже 4% населення. Живуть головним чином у містах і околицях Пресіденсія-Роке-Саенс-Пенья (українська католицька церква і монастир Сестер Служниць), Лас-Бренас (українська православна церква), Сан-Бернардо (кредитова спілка «Відродження») та інших.

Регіональний Парламент (ісп. La Cámara de Diputados) провінції Чако визнав український Голодомор 1932—33 років геноцидом і забажав приєднатися до відзначення 75-річчя цієї трагедії. Автори резолюції: Марія Крістіна Барріос (ісп. Maria Cristina Barrios) та Оскар Пабло Дудик (ісп. Oscar Pablo Dudik).

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Адміністративний центр Департамент Населення (2010)[8] Площа (км²) Мапа
Ресістенсія Сан-Фернандо 386.391 3.489 Departamento San Fernando (Chaco - Argentina).png
Пресіденсья-Роке-Саенс-Пенья Команданте-Фернандес 97.311 1.500 Departamento Comandante Fernández (Chaco - Argentina).png
Хуан-Хосе-Кастельї Хенераль-Гуемес 67.601 25.487 Departamento General Güemes (Chaco - Argentina).png
Хенераль-Хосе-де-Сан-Мартін Лібертадор-Хенераль-Сан-Мартін 59.418 7.800 Departamento Libertador General San Martin (Chaco - Argentina).png
Вілья-Анхела Майор-Луїс-Хорхе-Фонтана 56.066 3.708 Departamento Mayor Luis J. Fontana (Chaco - Argentina).png
Кітіліпі Кітіліпі 34.117 1.545 Departamento Quitilipi (Chaco - Argentina).png
Пампа-дель-Інфьєрно Альміранте-Браун 33.856 17.276 Departamento Almirante Brown (Chaco - Argentina).png
Чарата Чакабуко 30.564 1.378 Departamento Chacabuco (Chaco - Argentina).png
Лас-Бреньяс 9 липня 30.153 2.097 Departamento 9 de Julio (Chaco - Argentina).png
Мачаґай 25 травня 29.315 2.358 Departamento 25 de Mayo (Chaco - Argentina).png
Трес-Іслетас Майпу 25.262 2.855 Departamento Maipú (Chaco - Argentina).png
Ла-Леонеса Бермехо 24.329 2.562 Departamento Bermejo (Chaco - Argentina).png
Кампо-Ларґо Індепенденсья 22.479 1.871 Departamento Independencia (Chaco - Argentina).png
Хенераль-Пінедо 12 жовтня 22.225 2.576 Departamento 12 de Octubre (Chaco - Argentina).png
Сан-Бернардо О'Хіґґінс 20.078 1.580 Departamento O'Higgins (Chaco - Argentina).png
Колонія-Еліса Сархенто-Кабраль 15.727 1.651 Departamento Sargento Cabral (Chaco - Argentina).png
Вілья-Бертет Сан-Лоренсо 14.722 2.135 Departamento San Lorenzo (Chaco - Argentina).png
Макальє Хенераль-Донован 13.665 1.487 Departamento General Donovan (Chaco - Argentina).png
Пресіденсья-де-ла-Пласа Пресіденсья-де-ла-Пласа 12.419 2.284 Departamento Presidencia de la Plaza (Chaco - Argentina).png
Корсуела Хенераль-Бельґрано 12.090 1.218 Departamento General Belgrano (Chaco - Argentina).png
Пуерто-Тіроль Лібертад 11.947 1.088 Departamento Libertad (Chaco - Argentina).png
Санта-Сільвіна Фрай-Хусто-Санта-Марія-де-Оро 11.799 2.205 Departamento Fray Justo Santa María de Oro (Chaco - Argentina).png
Марґарита-Белен 1 травня 10.375 1.864 Departamento 1º de Mayo (Chaco - Argentina).png
Ермосо-Кампо 2 квітня 7.455 1.594 Departamento 2 de Abril (Chaco - Argentina).png
Чарадай Тапенаґа 4.102 6.025 Departamento Tapenagá (Chaco - Argentina).png

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]