Агеєв Пилип Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пилип Павлович Агеєв
рос. Филипп Павлович Агеев
Народження 1 (14) листопада 1910
Старооскільський повітd, Курська губернія, Російська імперія
Смерть 22 вересня 1979(1979-09-22) (68 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Рід військ піхота
Роки служби 19341936
19411945
Партія ВКП(б)
Звання лейтенант
Командування взвод 292-го гвардійського стрілецького полку
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
медаль «Золота Зірка»
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня медаль «За відвагу»

Пилип Павлович Агеєв (рос. Филипп Павлович Агеев; 1 (14) листопада 1910(19101114), Провороть — 22 вересня 1979) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир вогневого взводу 292-го гвардійського стрілецького полку 97-ї гвардійської стрілецької дивізії 5-ї гвардійської армії Воронезького фронту, гвардії старшина.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 листопада 1910 року в селі Провороті (тепер Горшеченського району Курської області) в сім'ї робітника. Росіянин. Член ВКП(б) з 1943 року. Освіта неповна середня. Працював забійником Метробуду в Москві.

У 1934 році призваний до лав Червоної Армії. У 1936 році демобілізувався. Вдруге призваний в 1942 році. У боях радянсько-німецької війни з лютого 1942 року. Воював на Воронезькому фронті.

6 серпня 1943 року в районі Бєлгорода при відбитті танкової атаки противника гвардії старшина П. П. Агеєв особисто знищив з гармати танк і сім німців. 13 серпня 1943 року взвод знищив два танки, кілька кулеметних точок. Коли вийшла з ладу обслуга однієї з гармат, П. П. Агеєв, діючи за навідника, підбив ще два танки.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старшині Агеєву Пилипу Павловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3310)[1].

Могила Пилипа Агеєва

Після закінчення війни лейтенант П. П. Агеєв — в запасі. Жив у Києві. Помер 22 вересня 1979 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1

Посилання та література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
  • Калинин В. В., Макаренко Д. Г. Герои подвигов на Харьковщине. — Харків, 1970