Агітація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Агіта́ція (лат. agitatio — приведення в рух, спонукання) — найважливіший засіб впливу на свідомість і настрій широких мас, з метою спонукати їх до політичної чи іншої активності, ідеологічна зброя боротьби партій. Агітація проводиться шляхом поширення певних ідей і лозунгів за допомогою різноманітних засобів: через пресу (газети, журнали, брошури, листівки, заклики тощо), усні виступи (доповіді, бесіди, читання газет та ін.), радіо, телебачення, кіно, театр, образотворче мистецтво (плакати, діаграми, карикатури тощо), політичну і художню літературу.

Агітація тісно пов'язана з пропагандою, агітацію деколи розглядають як форму пропаганди.




Загальні відомості про агітацію[ред.ред. код]

Агітація припускає диференційований підхід до різних верств населення, з урахуванням його класового складу, культурного рівня, роду занять. Агітація будується на обліку настроїв і запитів людей, на терплячому роз'ясненні та переконанні. Вона повинна бути дохідливою, конкретною, наочною, у тісному зв'язку з життям, завданнями, які ставить замовник агітаційного матеріалу. Агітація цілеспрямована, носить бойовий, наступальний характер, розкриває недоліки в роботі, критикує винуватців цих недоліків, не уникає гострих питань. М. І. Калінін говорив агітаторам: "… Ніколи не ухиляються від постановки гострих питань … Ні в якому разі до цього не вдавайтеся, не уникайте відповіді, не змащуйте поставлених питань " [2]



Передвиборна агітація[ред.ред. код]

Передвиборна агітація — це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать законам даної країни. Громадяни мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми партій (блоків), політичні, ділові та особисті якості кандидатів у депутати, вести агітацію за або проти партій (блоків), кандидатів у депутати. Передвиборна агітація може проводитися у таких формах: 1) проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями; 2) проведення мітингів, походів, демонстрацій, пікетів; 3) проведення публічних дебатів, дискусій, «круглих столів», прес-конференцій стосовно положень передвиборних програм та політичної діяльності партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу чи кандидатів у депутати; 4) оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв'ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень; 5) розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, в яких розміщено матеріали передвиборної агітації; 6) розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами; 7) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії (блоку) — суб'єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати, а також оприлюднення інформації про таку підтримку; 8) публічні заклики голосувати за чи проти партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу або публічні оцінки діяльності цих партій (блоків) чи кандидатів у депутати; [3]



Агітаційні матеріали[ред.ред. код]

Агітаційні матеріали — те, що забезпечує любов і повагу оточуючих. Емоційно забарвлена «клична», мобілізуюча інформація. Відносяться до агресивних видів рекламної діяльності.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Українські ресурси: Словник іншомовних слів
  3. «О политической агитации», 1948, с. 8—9(рос.)
  4. zakon.nau.ua

Посилання[ред.ред. код]

  • Агітація // Політологічна енциклопедія: навч. Посібник / укл.: Карасевич А. О., Шачковська Л. С. — Умань: ФОП Жовтий О. О., 2016. — Кн. 1. — с.32