Очікує на перевірку

Сотникова Аделіна Дмитрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аделіна Сотникова)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аделіна Сотнікова
Сотникова Аделіна Дмитрівна
Сотникова Аделіна Дмитрівна
Аделіна Сотникова на церемонії нагородження (Сочі 2014).
Персональні дані
Громадянство Росія Росія
Дата народження 1 липня 1996(1996-07-01) (28 років)
Місце народження Москва, Росія
Зріст 163 см
Тренер Євген Плющенко
Нагороди
Орден Дружби
Орден Дружби
Представник Росія Росія
Одиночне катання
Олімпійські ігри
Золото Сочі 2014
Чемпіонат Європи
Срібло Загреб 2013
Срібло Будапешт 2014
Юнацькі Олімпійські ігри
Срібло Інсбрук 2012
Найкращі результати за системою ІСУ
Сума: 224.59
Коротка: 75.57
Довільна: 149.95
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сотникова.

Аделіна Дмитрівна Сотникова (рос. Аделина Дмитриевна Сотникова; нар. 1 липня 1996(19960701), Москва, Росія) — російська фігуристка. Чемпіонка зимових Олімпійських ігор 2014 року в одиночному катанні. Підтримує путінський режим та війну Росії проти України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 1 липня 1996 року в Москві. Прадід Аделіни - Герой Радянського Союзу, льотчик-винищувач Олександр Васильович Кочетов.

Батько - співробітник поліції, працював у карному розшуку, потім - у черговій частині.[1]

У квітні 2024 року вийшла заміж за тенісиста Дмитра Попко. 30 жовтня 2022 року у пари народився син Адріан.[2][3]

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Почала кататися у віці 4 років на ковзанці «Южный» у Москві, біля свого будинку [4]. Її першим тренером була Анна Патрікеєва.

Коли їй було вісім років, перейшла в ЦСКА. У 2004 році з Сотниковою стала працювати тренер Олена Буянова (Водорезова) [5].

У 2008 році Сотникова виграла чемпіонат Росії, отриману за перемогу грошову винагороду (10 тис. рублів), як і зароблені надалі на льоду гроші, витратила на лікування молодшої сестри, яка страждає від вродженого захворювання [5]. Сотникова повторила при цьому досягнення своєї наставниці Олени Водорізової, яка стала чемпіонкою СРСР також у 12 років (1976 рік). Однак у ті часи не існувало вікових обмежень, і Водорезова брала участь після перемоги в чемпіонаті Європи [4]. Таким чином, Сотникова не могла брати участь у турнірах Міжнародного союзу ковзанярів аж до сезону 2010/11 [4]. Через місяць, у січні 2009 року, Сотникова виграла і чемпіонат Росії серед юніорів. Після перемоги вона пообіцяла Володимиру Путіну виграти Олімпіаду і стримала своє слово через 5 років.

Наступного сезону був спад: Сотникова посіла 4-е місце на чемпіонаті Росії і тільки 6-е на юнацькій першості Росії.

Свій перший міжнародний турнір, етап юніорської серії Гран-прі 2010-2011 в Австрії, Сотникова виграла, випередивши найближчу суперницю, американку Крістіну Гао, більш ніж на 10 балів. Причому її оцінка, 178,97 балів, виявилася всього на 0,27 меншою за найвищу, коли-небудь отриману одиночницею на юніорських змаганнях (Мао Асада, чемпіонат світу серед юніорів 2005) ІСУ [6]. Юніорський фінал Гран-прі вона виграла, лідируючи в обох програмах, причому в довільній виконала складний каскад потрійний лутц - потрійний ріттбергер і всі три обертання найвищого 4 рівня [7]. Наприкінці грудня 2010 року Сотникова вдруге завоювала золото національного чемпіонату, а в лютому 2011 виграла свій дебютний чемпіонат світу серед юніорів, обігравши іншу росіянку - Єлизавету Туктамишеву.

Відповідно до правил ІСУ Сотникова змогла брати участь у «дорослих» чемпіонатах світу та Європи з 2013 року, проте вона мала право взяти участь у серії Гран-прі сезону 2011-2012. Вона була заявлена на турніри Cup of China 2011 і Cup of Russia 2011 [8], і завоювала на цих змаганнях дві бронзові медалі. У фінал серії Гран-прі вона не пройшла, залишившись першою запасною. У грудні 2011 року Сотникова вперше виграла «дорослий» міжнародний турнір - Золотий коник Загреба, а пізніше завоювала свій третій національний чемпіонський титул.

У 2012 році Сотникова була включена до збірної країни для участі в I юнацьких Олімпійських іграх в Інсбруку [9], на яких завоювала срібну медаль [10].

Під час свого дебюту на європейському чемпіонаті 2013 року Сотникова з сумою балів 193,99 стала срібним призером, програвши тільки чинній чемпіонці світу Кароліні Костнер, яка набрала 194,71 бала. На чемпіонаті Європи 2014 року знову стала срібним призером, програвши лише співвітчизниці Юлії Липницькій.

У 2013 році Сотникова закінчила екстерном середню школу і вступила на заочне відділення РДУФК (спеціальність - тренер з фігурного катання), який закінчила у 2018 році [11].

3-4 жовтня 2014 року взяла участь у театралізованих онлайн-читаннях «Кареніна. Живе видання" [12].

З лютого 2021 року почала вести власну новинну стрічку спортивного видання «Спорт-Экспресс»[13]

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

18 березня 2022 року виступила на російському концерті-мітингу «Za мир без нацизма! Zа Россию! Zа Президентa!» на честь восьмої річниці анексії Криму Росією та на підтримку війни Росії проти України[14].

У 2022 році, на шостому місяці вагітності, разом з матір'ю їздила на окупований Росією Донбас — під Луганськ на свято спорту з метою «підтримки дітей»[15].

13 грудня 2022 року Україна наклала проти неї персональні санкції[16].

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Adelina SOTNIKOVA (англ.)


Спортсмен Це незавершена стаття про спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 20 березня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2014. Процитовано 1 квітня 2023. [Архівовано 2014-03-20 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Чемпионка Олимпиады в Сочи Аделина Сотникова родила ребенка. РБК Спорт (рос.). Процитовано 1 квітня 2023.
  3. ↑ АДЕЛИНА СОТНИКОВА впервые о рождении ребенка, поездке на Донбасс и будущем российских спортсменов (укр.), процитовано 1 квітня 2023
  4. ↑ а б в Куклу – чемпионке! В числе прочих призов за победу на чемпионате России 12-летняя Аделина Сотникова получила игрушку - Газета - Советский спорт. web.archive.org. 28 вересня 2011. Процитовано 9 листопада 2024.
  5. ↑ а б Когда снятся падения. Сотникова и Липницкая о цене Олимпийской победы | Обзоры | Олимпиада 2014 | Аргументы и Факты. web.archive.org. 28 квітня 2016. Процитовано 9 листопада 2024.
  6. ↑ Highest Total Scores of Seasons. web.archive.org. 7 серпня 2016. Процитовано 9 листопада 2024.
  7. ↑ ISU Grand Prix and Junior Grand Prix Final (PDF).
  8. ↑ ISU Grand Prix of Figure Skating 2011/12.
  9. ↑ Состав сборной России на первую зимнюю юношескую Олимпиаду в Инсбруке. web.archive.org. 25 лютого 2014. Процитовано 9 листопада 2024.
  10. ↑ Аделина Сотникова: Я не накатала сегодня на подиум. webcitation.org. Процитовано 9 листопада 2024.
  11. ↑ «Тут начинался мой путь в Сочи». Сотникова в Казани – о критике, популярности и возвращении. sport.business-gazeta.ru (рос.). 27 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2024.
  12. ↑ "Каренина. Живое издание": 700 человек в прямом онлайн-эфире прочитали роман Толстого. web.archive.org. 27 вересня 2015. Процитовано 9 листопада 2024.
  13. ↑ Аделина Сотникова Спорт-Экспресс. web.archive.org. 31 травня 2021. Процитовано 9 листопада 2024.
  14. ↑ Individuals participating in Putin’s pro-war rally at Luzhniki stadium have to be sanctioned | Free Russia Foundation (амер.). Архів оригіналу за 21 лютого 2023. [Архівовано 2023-02-21 у Wayback Machine.]
  15. ↑ «Я немножко сумасшедшая. Ну, раз все ездят туда, почему бы и мне не поехать?» Фигуристка Сотникова рассказала, как ездила на Донбасс. The Insider (рос.). 13 березня 2023. Архів оригіналу за 14 березня 2023.
  16. ↑ Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до спортсменів із російської федерації та інших держав. Офіційний вебпортал парламенту України. Процитовано 1 квітня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сотникова_Аделіна_Дмитрівна&oldid=43856425