Адміністративне судочинство

Адміністрати́вне судочи́нство — діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Змістом адміністративного судочинства є здійснення правосуддя в адміністративних справах шляхом розв'язання публічно-правових спорів.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, за винятком окремо встановлених випадків.

Запровадження адміністративного судочинства в Україні

Поступове запровадження адміністративної юстиції в Україні було передбачене Концепцією судово-правової реформи, затвердженою постановою Верховної Ради України 28 квітня 1992 року: починаючи зі спеціалізації суддів і утворення спеціалізованих судових колегій і закінчуючи створенням вертикалі адміністративних судів.

Після закріплення Конституцією України 1996 року універсального правила на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб та поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, створення вертикалі адміністративних судів стало очевидним. Але для започаткування створення системи адміністративних судів знадобилося майже десять років.

Створення системи адміністративних судів з метою повноцінного судового захисту прав і свобод громадян у сфері публічно-правових відносин передбачено також Концепцією адміністративної реформи в Україні, схваленої Президентом України у 1998 році.

На законодавчому рівні вперше це було визначено Законом України «Про судоустрій України», прийнятим Верховною Радою України 7 лютого 2002 року. Закон не тільки визначив місце адміністративних судів в системі судів загальної юрисдикції, а й установив трирічний строк для їх створення.

На виконання положень зазначеного Закону 1 жовтня 2002 року Президент України підписав Указ про утворення Вищого адміністративного суду України.

Далі процес створення адміністративних судів продовжився Указом Президента України від 16 листопада 2004 року «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів», відповідно до якого в Україні створено 7 апеляційних (66 суддів) та 27 окружних (215 суддів) адміністративних судів. Таким чином, система адміністративних судів створювалась, починаючи з вищих ланок.

Фундаментальним етапом становлення системи адміністративної юстиції стало прийняття 6 липня 2005 року Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. нарівні з загальною і господарською ланками судочинства передбачив систему адміністративних судів.

Система адміністративного судочинства

Система адміністративного судочинства побудована наступним чином.

Судами першої інстанції є:

по-перше, неспеціалізовані місцеві загальні суди. Вони поряд з адміністративними справами розглядають цивільні і кримінальні справи. Це районні, міські, районні у містах та міськрайонні суди;

по-друге, окружні адміністративні суди.

Місцеві загальні суди і окружні адміністративні суди є судами першої інстанції та не підпорядковані одне одному.

Апеляційною інстанцією (тобто інстанцією, яка переглядає судові рішення, які не набрали законної сили) для місцевих загальних судів та окружних адміністративних судів є апеляційні адміністративні суди. Вони створюються на територіях, що складаються з декількох областей.

Вищою судовою інстанцією, касаційною інстанцією (переглядає судові рішення адміністративних судів першої інстанції та апеляційних адміністративних судів) в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України. Законодавством також передбачено можливість перегляду судових рішень у виняткових випадках Верховним Судом України.

Підсудність

Кодексом установлені предметна, територіальна й інстанційна підсудність адміністративних справ.

Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених КАСУ.

Принципи судочинства

Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу; змагальність сторін, диспозитивність; обов'язковість судового рішення; та інші.

Учасники адміністративного процесу

А. Особи, які беруть участь у справі

1. сторони, їх представники
   1. позивач

      Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

   2. відповідач

      Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено Кодексом.

2. треті особи, їх представники

Б. Інші учасники адміністративного процесу

1. секретар судового засідання
2. судовий розпорядник
3. свідок
4. експерт
5. спеціаліст
6. перекладач.

Основні положення адміністративного провадження

Строк звернення до адміністративного суду. Адміністративний позов

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

Адміністративний позов може містити вимоги про:

1. скасування або визнання нечинним рішення відповідача — суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2. зобов'язання відповідача — суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3. зобов'язання відповідача — суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4. стягнення з відповідача — суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5. виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6. встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7. примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості — зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Стадії адміністративного провадження

1. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі
2. Підготовче провадження
3. Судовий розгляд справи
4. Винесення судового рішення
5. Перегляд судових рішень
   1. Апеляційне провадження
   2. Касаційне провадження
   3. Перегляд судових рішень Верховним судом України
   4. Провадження за нововиявленими обставинами.

Категорії справ, у яких провадження здійснюється з особливостями, встановленими Кодексом

• Справи щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.
• Справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
• Справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
• Справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій.
• Справи щодо уточнення списку виборців.
• Справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум.
• Справи щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу.
• Справи, пов'язані із виборами Президента України.
• Справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.
• Справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
• Справи за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
• Справи за адміністративними позовами про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
• Справи за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
• Справи за зверненням органів доходів і зборів.
• Справи за зверненням Служби безпеки України щодо накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.
• Справи щодо гарантованого забезпечення потреб оборони.
• Справи за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства.

Скорочене провадження

Процедура скороченого провадження застосовується в окремих категоріях справ, визначених Кодексом. Вона полягає в скорочених строках розгляду справи — від одного до п'яти днів (звичайний строк розгляду — не більше місяця). Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу.

Див. також

• Судочинство
• Адміністративний суд (Україна)
• Публічно-правовий спір
• Кодекс адміністративного судочинства України

Посилання

• Узагальнення судової практики в адміністративних справах
• Адміністративне судочинство України: новини та судова практика адміністративної юстиції України

Джерела

• Адміністративне судочинство України: навч. посіб. [для студентів, викл. ВНЗ України] / Н. П. Бортник, О. І. Остапенко, У. М. Парпан та ін. ; за ред. О. І. Остапенка ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2016. – 236 с. : іл. – Режим доступу: . – Бібліогр.: с. 202-212 (89 назв) та в кінці тем. – ISBN 978-617-607-873-9
• Адміністративне судочинство України: підручник / О. М. Пасенюк (кер. авт. кол.), О. Н. Панченко, В. Б. Авер'янов та ін.; за заг. ред. О. М. Пасенюка. — К.: Юрінком Інтер, 2009. — 672 с. — ISBN 978-966-667-364-3.
• Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України. В 2-х тт. / За заг. ред. В. К. Матвійчука / Матвійчук В. К., Хар І. О., — К.: КНТ, 2007. — 788 с. — ISBN 978-966-373-225-1.