Адміністративне судочинство
Адміністрати́вне судочи́нство — діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Змістом адміністративного судочинства є здійснення правосуддя в адміністративних справах шляхом розв'язання публічно-правових спорів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Запровадження адміністративного судочинства в Україні[ред. | ред. код]
Поступове запровадження адміністративної юстиції в Україні було передбачене Концепцією судово-правової реформи, затвердженою постановою Верховної Ради України 28 квітня 1992 року[1]: починаючи зі спеціалізації суддів і утворення спеціалізованих судових колегій і закінчуючи створенням вертикалі адміністративних судів.
Після закріплення Конституцією України 1996 року універсального правила на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб та поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, створення вертикалі адміністративних судів стало очевидним. Але для започаткування створення системи адміністративних судів знадобилося майже десять років.
Створення системи адміністративних судів з метою повноцінного судового захисту прав і свобод громадян у сфері публічно-правових відносин передбачено також Концепцією адміністративної реформи в Україні, схваленої Президентом України у 1998 році[2].
На законодавчому рівні вперше це було визначено Законом України «Про судоустрій України», прийнятим Верховною Радою України 7 лютого 2002 року[3]. Закон не тільки визначив місце адміністративних судів в системі судів загальної юрисдикції, а й установив трирічний строк для їх створення.
На виконання положень зазначеного Закону 1 жовтня 2002 року Президент України підписав Указ про утворення Вищого адміністративного суду України[4].
Далі процес створення адміністративних судів продовжився Указом Президента України від 16 листопада 2004 року «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів»[5], відповідно до якого в Україні створено 7 апеляційних (66 суддів) та 27 окружних (215 суддів) адміністративних судів. Таким чином, система адміністративних судів створювалась, починаючи з вищих ланок.
Фундаментальним етапом становлення системи адміністративної юстиції стало прийняття 6 липня 2005 року Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), який набрав чинності з 1 вересня 2005 року[6][7].
Закон України «Про судоустрій і статус суддів»[8] від 7 липня 2010 р. нарівні з загальною і господарською ланками судочинства передбачив систему адміністративних судів.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція КАСУ[9].
Система адміністративного судочинства[ред. | ред. код]
Система адміністративного судочинства побудована наступним чином.
- по-перше, неспеціалізовані місцеві загальні суди. Вони поряд з адміністративними справами розглядають цивільні і кримінальні справи. Це районні, міські, районні у містах та міськрайонні суди;
- по-друге, окружні адміністративні суди.
Місцеві загальні суди і окружні адміністративні суди є судами першої інстанції та не підпорядковані одне одному.
Апеляційною інстанцією (тобто інстанцією, яка переглядає судові рішення, які не набрали законної сили) для місцевих загальних судів та окружних адміністративних судів є апеляційні адміністративні суди. Вони створюються на територіях, що складаються з декількох областей[10].
Вищою судовою інстанцією, касаційною інстанцією (переглядає судові рішення адміністративних судів першої інстанції та апеляційних адміністративних судів) в адміністративних справах є Верховний Суд, тобто Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
Підсудність[ред. | ред. код]
Кодексом установлені предметна, територіальна й інстанційна підсудність адміністративних справ.
Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених КАСУ.
Принципи судочинства[ред. | ред. код]
Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; обов'язковість судового рішення;; та інші.
Учасники судового адміністративного процесу[ред. | ред. код]
А. Учасники справи, їх представники
- сторони, їх представники
- позивач
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
- відповідач
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено Кодексом.
- позивач
- треті особи.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник. Крім того, дозволене самопредставництво юридичної особи (через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого установчим документом).
Б. Інші учасники судового адміністративного процесу
- помічник судді
- секретар судового засідання
- судовий розпорядник
- свідок
- експерт
- експерт з питань права
- перекладач
- спеціаліст.
Основні положення адміністративного провадження[ред. | ред. код]
Строк звернення до адміністративного суду. Адміністративний позов[ред. | ред. код]
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.
У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Третя особа може надати свої пояснення щодо позову або відзиву.
Стадії адміністративного провадження[ред. | ред. код]
- Пред'явлення позову
- Відкриття провадження
- Підготовче провадження
- Врегулювання спору за участю судді *
- Примирення сторін *
- Розгляд справи по суті
- Відкриття розгляду справи по суті
- З'ясування обставин справи та дослідження доказів
- Судові дебати
- Вихід суду для ухвалення рішення
- Проголошення судового рішення
- Перегляд судового рішення *
- Апеляційне провадження
- Касаційне провадження
- Перегляд за нововиявленими обставинами
- Перегляд за виключними обставинами
- Виконання судового рішення.
* — Необов'язкові стадії.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. До таких належать т. зв. малозначні справи.
Категорії справ, у яких провадження здійснюється з особливостями, встановленими Кодексом[ред. | ред. код]
Складні справи[ред. | ред. код]
- щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень
- щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів
- про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності
Термінові справи[ред. | ред. код]
- щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій
- щодо уточнення списку виборців
- щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів, які порушують законодавство про вибори та референдум
- щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), інших суб'єктів виборчого процесу
- у справах, пов'язаних із виборами Президента України
- про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань
- щодо гарантованого забезпечення потреб оборони
- за зверненням органів доходів і зборів (зупинення видаткових операцій платника податків, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника, стягнення коштів за податковим боргом тощо)
- щодо накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них
- про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності
- з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності
- з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця
- з приводу затримання, примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства.
Зразкові і типові справи[ред. | ред. код]
Зразкові справи розглядає Верховний Суд як суд першої інстанції. Адміністративний суд, у провадженні якого перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них як зразкової.
У рішенні суду в зразковій справі Верховний Суд зазначає ознаки типових справ та обставини, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм.
При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам певної зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні в такій зразковій справі.
Див. також[ред. | ред. код]
- Судочинство
- Адміністративний суд (Україна)
- Публічно-правовий спір
- Кодекс адміністративного судочинства України
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про Концепцію судово-правової реформи в Україні: Верховна Рада України; Постанова від 28.04.1992 № 2296-XII
- ↑ Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Президент України; Указ, Концепція від 22.07.1998 № 810/98
- ↑ Увага! Не чинний Про судоустрій України: Верховна Рада України; Закон від 07.02.2002 № 3018-III
- ↑ Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України: Президент України; Указ від 01.10.2002 № 889/2002
- ↑ Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі: Президент України; Указ від 16.11.2004 № 1417/2004
- ↑ Бутенко В. І. Історія запровадження системи адміністративних судів в Україні / В. І. Бутенко // Форум права. — 2008. — № 3. — С. 83-87
- ↑ Запровадження адміністративної юстиції на Україні
- ↑ Про судоустрій і статус суддів: Верховна Рада України; Закон від 07.07.2010 № 2453-VI
- ↑ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів: Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII
- ↑ Не плутати з місцевим адміністративним судом, що створюється в кожній області, та має назву «окружний».
Посилання[ред. | ред. код]
- Адміністративна юстиція // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Адміністративне судочинство // ВУЕ
- Адміністративна юстиція // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Адміністративний процес // Юридична енциклопедія
- Узагальнення судової практики в адміністративних справах
- Адміністративне судочинство України: новини та судова практика адміністративної юстиції України
Література[ред. | ред. код]
- Черникова, А. О. «Диференціація процесуальної форми адміністративного судочинства України.» АО Чернікова Автореф. дис. канд. юр. наук 12 (2016).
- Пчелін, Віталій Борисович, and В. Б. Пчелин. «Організація адміністративного судочинства України: правові засади.» (2017).
- Колпаков, В. «Правова природа відносин адміністративного судочинства.» Law of Ukraine 2 (2016).
- Коваленко, Н. В., and К. А. Кулінич. «Прецеденти в адміністративному судочинстві.» (2017).
- Петрушина, М. Д. Принципи адміністративного судочинства та їх реалізація як гарантія права на справедливий суд. Diss. Тернопіль, Економічна думка, 2016.
- Олефір, В. І. «Судовий захист прав громадян у сфері публічно-правових відносин: проблеми ефективності адміністративного судочинства.» Науковий вісник публічного та приватного права 1 (2015): 94-100.
- Адміністративне судочинство в Україні: теорія та практика: монографія / кол. авт.; за заг. ред. О. М. Нечитайла. — К.: ВАІТЕ. 2015.
- Щавінський, В. Р. «Прокуратура України як представник інтересів держави в адміністративному процесі.» Публічне право 2 (2016): 83-90.
- Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України. За загальною редакцією Мельника Р. С. Видавничий дім «Гельветика», 2019. ISBN 978-966-916-890-0.
- Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України: Коментар (Гетманцев О. В., Гордєєв В. В., Кіріяк О. В., Ясинок М. М.) К: Алерта, 2018. ISBN 978-617-566-501-5.
- Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України. За заг. ред. Журавльова Д. В. ЦУЛ, 2019. ISBN 978-966-370-357-2.