Судове рішення
Судове рішення — у широкому значенні — акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження[1]. Судове рішення також називають актом реалізації судової влади. Метою судового рішення є досягнення юридичної визначеності у спірних правовідносинах, яке переконує сторони і суспільство у справедливості суду, утвердженні ним прав людини та запобігає стану невизначеності в аналогічних ситуаціях[2].
В Україні під цим узагальнювальним терміном розуміються документи багатьох видів: власне рішення, висновок Конституційного Суду, вирок, постанова, ухвала, окрема ухвала тощо[3]. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Якість судового рішення[ред. | ред. код]
Якість судового рішення — основний критерій якості правосуддя.
Критерії якісного судового рішення:
- Правосудність
- Своєчасність
- Вмотивованість
- Чіткість
- Чиста мова
- Доступний стиль[2].
Структура судового рішення[ред. | ред. код]
Вступна частина[ред. | ред. код]
Вступна частина судового рішення містить основні його реквізити, за якими його можна легко ідентифікувати.
У вступній частині має бути зазначено:
- дату (число, місяць, рік), а якщо це має значення, також і час ухвалення судового рішення (година і хвилина);
- місце ухвалення судового рішення (назва населеного пункту, де знаходиться суд);
- точне найменування суду відповідно до Указу Президента України про його утворення;
- прізвища та ініціали професійного судді, якщо справу розглядав суддя одноособово, професійних суддів (або також і народних засідателів), якщо справу розглядала колегія суддів, і секретаря судового засідання.
Описова частина[ред. | ред. код]
В описовій частині судового рішення узагальнено викладається позиція осіб, які беруть участь у справі (сторін, третіх осіб, їх представників), і основний зміст доказів, досліджених судом. Тут суд не має права давати своїх оцінок ні позиції осіб, які беруть участь у справі, ні доказам.
Для вироку в кримінальному провадженні закон описової частини не передбачає.
Мотивувальна частина[ред. | ред. код]
У мотивувальній частині судового рішення суд спочатку наводить встановлені ним обставини у справі, що необхідні для її вирішення, із посиланням на докази, за якими ці обставини було встановлено, а також мають бути зазначені мотиви, з яких суд не врахував окремих доказів, з посиланням на неналежність, недопустимість, недостовірність, непереконливість тощо та з необхідними поясненнями. Тобто тут відображаються результати оцінки судом доказів.
Після цього суд має дати аналіз цих обставин під кутом зору права.
Резолютивна частина[ред. | ред. код]
У резолютивній частині знаходить відображення присуд суду — тобто відповідь суду на кожну вимогу ініціатора процесу.
Спочатку суд викладає свій висновок про задоволення вимог повністю чи частково або про відмову в їх задоволенні.
У разі задоволення позову суд викладає свій висновок по суті кожної вимоги в обсязі, в якому їх було задоволено, шляхом зазначення відповідного способу захисту.
У резолютивній частині суд також наводить свій висновок про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до задоволених чи незадоволених судом вимог.
Наприкінці резолютивної частини суд обов'язково повинен зазначити строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження[2].
Змістовні вимоги до судового рішення[ред. | ред. код]
Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
- Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням усіх процесуальних вимог.
- Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом належним чином.
- Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення[4].
Ухвалення судового рішення[ред. | ред. код]
Суд ухвалює судове рішення іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду.
Судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду.
Судове рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Ухвали можуть бути постановлені без виходу до нарадчої кімнати. Вони заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.
Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді[5].
Датою ухвалення рішення у справі є день його проголошення.
Окрема думка судді[ред. | ред. код]
Окрема думка судді — це процесуальна форма незгоди одного із суддів з рішенням суду в цілому. Цей інститут діє у багатьох країнах і на міжнародному рівні. За КПК України, кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
Регламент Міжнародного суду ООН встановлює, що, коли рішення у цілому або в частині не відбиває одностайної думки суддів, кожний суддя має право подати свою окрему думку (англ. separate opinion, фр. opinion individuelle)[6].
В Україні окремі думки суддів поширені в конституційному судочинстві.
Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні[ред. | ред. код]
Суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки[7].
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати його зміст. Він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Види судових рішень[ред. | ред. код]
Залежно від того, на якій стадії процесу суд ухвалює судові рішення, їх можна поділити на проміжні (якими провадження у справі у суді певної інстанції не закінчено) та кінцеві (якими суд закінчує розгляд справи у суді певної інстанції)[2].
Вид судочинства |
І інстанція | Апеляційна інстанція |
Провадження у Верховному Суді | |
---|---|---|---|---|
Кримінальне | Ухвала Ухвала слідчого судді Вирок (Виправдувальний; Обвинувальний) |
Ухвала Вирок |
Ухвала Постанова | |
У справах про адміністративні правопорушення |
Ухвала Постанова |
Ухвала Постанова |
Ухвала Постанова[K 1] | |
Цивільне | Ухвала Окрема ухвала Рішення (Заочне рішення) Судовий наказ |
Ухвала Окрема ухвала Постанова |
Ухвала Окрема ухвала Постанова | |
Господарське | Ухвала Окрема ухвала Рішення Судовий наказ |
Ухвала Окрема ухвала Постанова |
Ухвала Окрема ухвала Постанова | |
Адміністративне | Ухвала Окрема ухвала Рішення |
Ухвала Окрема ухвала Постанова |
Ухвала Окрема ухвала Постанова | |
Конституційне | Ухвала • Рішення (акт тлумачення Конституції) • Висновок |
Додаткове рішення[ред. | ред. код]
Додаткове рішення може бути ухвалено у випадку, якщо суд не вирішив якого-небудь питання, яке підлягало вирішенню. Воно не може змінити суті основного рішення чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Роз'яснення рішення[ред. | ред. код]
Якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
В ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно вже виконане.
Відкритість судових рішень[ред. | ред. код]
Принцип публічного проголошення рішення у залі судового засідання після закінчення розгляду справи закріплено у статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також усіх українських процесуальних кодексах.
Після виходу суду з нарадчої кімнати головуючий зачитує текст судового рішення. Під час проголошення рішення зазвичай присутні як особи, які беруть участь у справі, так і громадськість у залі судового засідання.
Інколи судові рішення можуть бути проголошені і в прямому ефірі телебачення, як це було у справі про визнання неправомірними дій Центральної виборчої комісії щодо встановлення результатів повторного голосування з виборів Президента України та складання протоколу про результати повторного голосування з виборів Президента України від 24 листопада 2004 р., яку розглядав Верховний Суд України[8]. Але це поки що, мабуть, єдиний випадок у сучасній історії України.
Відкритість судових рішень, відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», забезпечується такими способами:
- проголошенням судового рішення в залі судового засідання;
- забезпеченням доступу до матеріалів справи та наданням копії рішення;
- оприлюдненням судових рішень у мережі Інтернет;
- публікацією текстів судових рішень у друкованих виданнях.
Єдиний державний реєстр судових рішень є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
До Реєстру мають вноситись усі письмові рішення судів загальної юрисдикції — у цивільних, адміністративних, господарських, кримінальних справах, а також у справах про адміністративні проступки.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безкоштовного цілодобового доступу; користувачам надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Тексти окремих судових рішень можна знайти також на сайтах (сторінках) деяких судів:
- http://ccu.gov.ua - сайт Конституційного Суду України
- https://web.archive.org/web/20180807034809/http://www.scourt.gov.ua/ - сайт Верховного Суду України
- http://arbitr.gov.ua - сайт Вищого господарського суду України
- http://vasu.gov.ua - сайт Вищого адміністративного суду України
- https://web.archive.org/web/20181107223650/http://sc.gov.ua/ - сайт Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
В Інтернеті можна знайти й низку пошукових систем законодавства, де поряд із законодавчими актами є судова практика. Частина з цих систем є платною.
Рішення Європейського суду з прав людини українською мовою розміщено на сайті Міністерства юстиції України за адресою http://www.minjust.gov.ua/9329 (рішення проти України), а також на Українському порталі практики Європейського суду з прав людини http://eurocourt.in.ua.
Тексти судових рішень публікуються у різноманітних збірниках, періодичних виданнях судів — Судова апеляція, Вісник господарського судочинства, Вісник Вищого адміністративного суду України, Вісник Верховного Суду України, Рішення Верховного Суду України, Вісник Конституційного Суду України, Судоустрій і судочинство в Україні, а також у правничих журналах і газетах, зокрема в Юридичному віснику України, Юридичній газеті, Судово-юридичній газеті, Юридической практике, газеті Закон і бізнес тощо[9].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Штефан М. Й., Шишкін В. І. Судове рішення // Юридична енциклопедія. В 6-ти т. — К. : Українська енциклопедія, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 707.
- ↑ а б в г Куйбіда Р., Сироїд О. Посібник із написання судових рішень. — К. : Дрім Арт, 2013. — 224 с.
- ↑ Див., наприклад: Боднар С. В. Рішення адміністративного суду: сутність, особливості, порядок ухвалення і проголошення: дис. … канд. юрид. наук, спеціальність: 12.00.07 — адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. — К.: Київський університет права Національної академії наук України, 2015. — 204 с.
- ↑ Див. ст. 370 КПК України [Архівовано 2014-12-26 у Wayback Machine.].
- ↑ Див. ст.ст. 371, 375 КПК України [Архівовано 2014-12-26 у Wayback Machine.].
- ↑ Окрема думка судді (М. І. Сірий, Г. А. Кравчук, В. І. Євінтов) — Юридичний словник. Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 17 квітня 2014.
- ↑ Див. Ст. 219 ЦПК України [Архівовано 2014-07-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Рішення Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03.12.2004 р.
- ↑ Як ознайомитися із судовим рішенням? / автор-упор. Т. В. Руда ; відп. ред. к. ю. н. Р. О. Куйбіда ; Центр політико-правових реформ. — Київ, 2008.
Коментарі[ред. | ред. код]
- ↑ Виключно з підстав, передбачених главою 241 КпАП [Архівовано 2014-07-06 у Wayback Machine.].
Література[ред. | ред. код]
- Нестерович В. Ф. Органи судової влади як об'єкти лобіювання в Україні — виклик національній правовій системі / В. Ф. Нестерович // Вісник Верховного Суду України. 2010. № 3. С. 38-42.
- Ржевська В. С. Міжнародне судове рішення // Українська дипломатична енциклопедія : у 2-х т. / редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- Окрема думка судді // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Судове рішення // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Роз'яснення рішення // Юридична енциклопедія
- Як ознайомитися із судовим рішенням? / автор-упор. Т. В. Руда ; відп. ред. к. ю. н. Р. О. Куйбіда ; Центр політико-правових реформ. — Київ, 2008.
Посилання[ред. | ред. код]
- Журнал судового засідання // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 262. — ISBN 978-617-7627-10-3.
- Єдиний державний реєстр судових рішень України
- Про доступ до судових рішень: Верховна Рада України; Закон від 22.12.2005 № 3262-IV
- Про судове рішення у цивільній справі: Верховний Суд; Постанова від 18.12.2009 № 14
- Про судове рішення: Вищий господарський суд; Постанова від 23.03.2012 № 6
- Про судове рішення в адміністративній справі: Вищий адміністративний суд; Постанова від 20.05.2013 № 7
- Як виконати судове рішення