Азаревич Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дмитро Іванович Азаревич
рос. Дмитрий Иванович Азаревич
Дмитро Іванович Азаревич. І. Ю. Рєпін, 14 жовтня 1866
Дмитро Іванович Азаревич. І. Ю. Рєпін, 14 жовтня 1866
Дмитро Іванович Азаревич. І. Ю. Рєпін, 14 жовтня 1866
Народився 1 листопада 1848(1848-11-01)
Горки, Оршанський повіт, Вітебське воєводство, Велике князівство Литовське
Помер 1920
Калуга, Російська СФРР
Країна Російська імперія Російська імперія
Діяльність правник, викладач університету
Alma mater Училище Святої Анниd
Третя Санкт-Петербурзька гімназіяd (1866)
юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1870)
Галузь правознавство
Заклад Варшавський університет
ОНУ ім. І. І. Мечникова
Демидівський юридичний ліцей
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор цивільного права

Дмитро Іванович Азаревич (1848 — 1912[1] або 1920[2]) — юрист, історик римського и візантійського права.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Могилевській губернії в родині професора законознавства Горигорецького землеробського інституту. Спочатку навчався в петербурзькій школі Святої Анни, потім — у 3-й гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1870 році закінчив юридичний факультет Петербурзького університету, отримавши золоту медаль за випускний твір «Про договор доручення». Був залишений при університеті стіпедіатом для підготовки до професорського звання на кафедрі римського права; 1872 року захистив магістерську дисертацію «Про відмінність між опікою і піклуванням за римським правом» і був відправлений 1873 року за кордон.

Після повернення до Росії, з 1876 року був екстраординарним професором у ярославському Демидівському юридичному ліцеї. У лютому 1876 року представив у Московському університеті докторську дисертацію «Патриції та плебеї в Римі», яка була піддана суворій критиці, в той час доцентом — С. А. Муромцевим. У 1877 році захистив в одеському Новоросійському університеті докторську дисертацію «Прекарій за римським правом», за яку отримав ступінь доктора цивільного права. У травні 1882 року перейшов у званні ординарного професора в Новоросійський університет; потім, у квітні 1887 року, призначений професором Варшавського університету по кафедрі цивільного судоустрою та судочинства. У 1890-і роки додатково став читати римське право.

Дослідження Д. І. Азаревича стосувалися трьох напрямків: патриції і плебеї в Стародавньому Римі, користування землею в римському праві, християнство в античному світі. Він дотримувався культурно-історичного погляду на історію, відкидав авторитети та загальноприйняті теорії римського права, наполегливо висуваючи власні теорії, які часто різко критикували опоненти.

Писав юридичні статті та рецензії в журнали «Російський вісник» і «Журнал цивільного і кримінального права».

Твори[ред. | ред. код]

  • Патриции и плебеи в Риме : Историко-юрид. исследование : В 2-х т. / Д. И. Азаревич. — СПб.: Тип. т-ва «Общественная польза», 1875.
  • История византийского права / Д. И. Азаревич. Ч. 1—2. — Ярославль: Тип. Г. В. Фальк, 1876–1877. — 118 с.
  • Брачные элементы и их значение. — Ярославль, 1879.
  • Античный мир и христианство / Д. И. Азаревич. — Ярославль: Тип. Г. В. Фальк, 1880. — 85 с.
  • Система римского права. — Т. I. — СПб., 1887; Т. II. — Варшава, 1888; Т. III. — Варшава, 1889.

Література[ред. | ред. код]

  • Головщиков К. Д. Павел Григорьевич Демидов и история основанного им в Ярославле училища (1803–1886 гг.). — Ярославль: Тип. Г. В. Фалька, 1887. — С. 137, 151.
  • Егоров С. А. На честное дело жизни: Ярославская юридическая школа. — Ярославль: Верхняя Волга, 1997. — С. 187–191.
  • Азаревич Дмитрий Иванович // Лившиц В. М. Гордость и слава Горецкой земли. В 3-х кн. Книга 1. Учёные — земляки. — Горки: 2013. С.71-72.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лисовый И. А., Ревяко К. А. Античный мир в терминах, именах и названиях: Словарь-справочник по истории и культуре Древней Греции и Рима [Архівовано 28 квітня 2014 у Wayback Machine.] / Науч. ред. А. И. Немировский. — 3-е изд. — Мн.: Беларусь, 2001.
  2. Указатель имен [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Васильев А. А. История Византийской империи. — Т. 1.

Джерела[ред. | ред. код]