Айн-Дара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Айн-Дара
SYRIE 291.jpg

36°27′33″ пн. ш. 36°51′07″ сх. д. / 36.45936100002777636° пн. ш. 36.852083000027775483° сх. д. / 36.45936100002777636; 36.852083000027775483Координати: 36°27′33″ пн. ш. 36°51′07″ сх. д. / 36.45936100002777636° пн. ш. 36.852083000027775483° сх. д. / 36.45936100002777636; 36.852083000027775483
Тип пам'ятка археології
Країна

Сирія Сирія

Розташування Ain Dara[d]
Засновано 1300 до н. е.
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 172144
Айн-Дара. Карта розташування: Сирія
Айн-Дара
Айн-Дара (Сирія)

Айн-Дара у Вікісховищі?

Айн-Дара (сучасна назва) — найдавніший храм на території сучасної Сирії[джерело?]. Храм зазнав руйнувань під час сирійської громадянської війни, через артобстріли та бомбардування турецькими військами[1].

Розташування[ред. | ред. код]

Айн-Дара знаходиться на півночі Сирії, поруч з турецькому кордоном, у 67 кілометрах на північний захід від міста Алеппо у онойменній мухафазі.

Історія[ред. | ред. код]

базальтовий лев знайдений в 1955 р.

Відкриття храму було наслідком випадкової знахідки величезного базальтового лева в 1955 році.

  • Археологічні розкопки у 1956, 1962, 1964 роках були проведені Морісом Дюнаном та Фейсалом Серафі;
  • Археологічні розкопки у 1976 році, були продовжені Алі Абу-Асафом, який виявив храм і зробив висновок, що він був побудований в три структурних фази у період приблизно з 1300 р. до н. е. до 740 р. до н. е.. Перша фаза — від 1300 р. до н. е. до 1000 р. до н. е., другий етап — від 1000 р. до н. е. — 900 р. до н. е., а третя фаза — від 900 р. до н. е. до 740 р. до н. е..

Айн-Дара побудований на терасі, складається з трьох частин різних за структурою блоків базальту на вапняковому фундаменті. Є припущення, що храм, ймовірно, мав глиняний дах, на основі дерев'яних панелей — які не збереглися.

Науковці вважають Айн-Дара гетитським храмом. На підлозі вирізані відбитки людських ступень, довжиною близько 1 м. Тривають суперечки щодо того, кому храм був присвячений, одні вважають, що храм присвячений Іштар (богиня родючості), інші відносять його до Астарти, або — богові Ваалу.

Схожість із храмом Соломона[ред. | ред. код]

схема храму Айн Дара у Сирії, на основі креслень вчених

Є багато спільних рис з храмом Соломона, як описано в Книзі царів. Архітектурна схема Айн Дара схожа на біблійний храм доби царя Соломона, що мав схожі приміщення, таку ж конфігурацію й три приміщення з портиком біля входу, таку ж основну камеру з святині (в «святая святих»).

Розмір храму Соломона — 35 м (115 футів) на 9 м (30 футів) тоді, коли Айн Дара становить 30 м (98 футів) у довжину й 20 м (66 футів) в ширину без бічних камер. Інші загальні риси включають в себе: розташування на високому місці з видом на місто; зведене на узвишші, з вузьким портиком й дахом, що спирається на стовпи, аналогічні рельєфи на стінах і схожі різьблення з подібними мотивами; в наявності — аналогічний п'єдестал. Коротше кажучи, 33 архітектурні елементи, знайдені в Айн Дара мають 65 ознак згадані в біблійному описі храму Соломона міста Єрусалим[2][3].

Схожість із храмом Еребуні[ред. | ред. код]

Також історики Філіп Кінг і Лоренс Стейджер відзначали схожість ряду характеристик даного храму з храмом в Еребуні-Єреван. Є багато спільних рис, як описано в Книзі Царів. Основа храму така ж.

  • в той час як в Айн-Дара — 98 футів (30 м) в довжину, на 65 футів (20 м) — ширина без бічних приміщень.
  • Інші загальні риси включають: місце розташування на високому місці з видом на місто, зведений на піднятій платформі, з вузьким портиком з колонами і дахом, підтримуваної на колонами з боків рельєфи на стінах, і різьблені схожі мотиви, і на узвишші.

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Через турецькі обстріли постраждав арамейський храм Айн-Дара
  2. «Searching for the Temple of King Solomon». "Biblical Archaeology Society". 10 October 2013. Процитовано 23 January 2014.  (англ.)
  3. John Monson,. «The New ‘Ain Dara Temple: Closest Solomonic Parallel» (pdf). www.michaelsheiser.com. Процитовано 12 February 2011.  (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hicks, John Mark (March 2001). 1 & 2 Chronicles. College Press. pp. 272. — ISBN 9780899008837. Retrieved 12 February 2011.
  • Freedman, David Noel; Myers, Allen C.; Beck, Astrid B. (2000). Eerdmans dictionary of the Bible. Wm. B. Eerdmans Publishing. pp. 1265. — ISBN 9780802824004. Retrieved 12 February 2011.
  • Lemaire, Andra(c); Adams, Dr Samuel; Baruch Halpern (2009). Book of Kings: Sources, Composition, Historiography and Reception. BRILL. pp. 297. — ISBN 9789004177291. Retrieved 12 February 2011.
  • a b Walton, John H.; Baker, David W.; Bodi, Daniel; Paul W. Ferris (30 October 2009). Isaiah, Jeremiah, Lamentations, Ezekiel, Daniel. Zondervan. pp. 494. — ISBN 9780310255765. Retrieved 12 February 2011.
  • a b Stone, Elizabeth Caecilia; Zimansky, Paul E. (1999). The Iron age settlement at ʻAin Dara, Syria: survey and surroundings. J. and E. Hedges. pp. 1. — ISBN 9781841711034. Retrieved 12 February 2011.