Ай-Васил (Ялта)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ай-Васил (Василівка)
Ялта
Ай-Васил (Василівка)
Ай-Васил (Василівка)

Ялта, Василівка, 2016 рік
Загальна інформація
Координати: 44°31′15″ пн. ш. 34°10′15″ сх. д. / 44.5207° пн. ш. 34.1709° сх. д. / 44.5207; 34.1709
Країна Україна Україна
Район Ялтинський район
Адмінодиниця Ялта
Ялтинська міська рада
Алуштинська волость
Головні вулиці Ізобільна, Дмитра Ульянова, Адаманова, Казанцева, Гірська, Субхі, Рєпіна, Ялибойська, Джафера Сейдамета, Просмушкиних, Донська.
Карта
Мапа
CMNS: Ай-Васил у Вікісховищі

Ай-Васил (крим. Ay Vasıl, з 1945 року — Василівка) — місцевість у місті Ялті, колишнє село. Зараз район міста на північ від шосе Н19 Севастополь — Ялта, в ущелині по правому березі річки Дерекойка.

Мікрорайон приватної забудови.[1]

Збереглася мечеть Ай-Василь Орта-Джамі.

Основні вулиці: Ізобільна, Дмитра Ульянова, Адаманова, Казанцева, Гірська, Субхі, Рєпіна, Ялибойська, Джафера Сейдамета, Просмушкиних, Донська.

Історія

[ред. | ред. код]

Кримськотатарські села Дерекой і Ай-Васил складали насамперед одне грецьке селище Св. Василя, від якого тільки збереглися руїни невеликої, грецької церкви і в ній, при розкопах, було знайдено напис, що вказує, що вона була побудована в XV столітті.[2]

Впевше селище згадується у 1787 році, коли перед російсько-турецькою війною 1787—1792 років провадилося виселення кримських татар із прибережних селищ у внутрішні райони півострова. Наприкінці 1787 року з Ай-Василя було виведено всіх жителів — 122 душі. Наприкінці війни, 14 серпня 1791 року, всім було дозволено повернутися на місце колишнього проживання.[3]

За «Відомістю про всі селища в Сімферопольському повіті, що перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ …» від 9 жовтня 1805 року, в селі Ай-Васил було 30 дворів і 163 жителя, виключно кримських татар.[4]

Наприкінці XIX — початку XX століття було заселене в основному кримськими татарами, тут було цілих три мечеті, по одній на махаллю. Назви мечетей відповідали назвам махалей: Юкари-Джамі (верхня), Орта-Джамі (середня) та Ашаги-Джамі (нижня).[5]

Під час відомого землетрусу 1927 року в селі із 370 будинків постраждало 145, 25 було повністю зруйновано, 42 сильно пошкоджено.

У 1944 році 18 травня кримські татари були депортовані до Центральної Азії, 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», яким з Ростовської області РРФСР у район переселялися 3000 сімей колгоспників.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 року Ай-Васил був перейменований на Василівку.[6]

До 1968 року Василівку включили до складу Ялти, на сьогоднішній день місцевість вважається мікрорайоном.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ялтинская Васильевка: исторический микрорайон на берегу Гувы. Крым.Реалии (рос.). 18 лютого 2024. Процитовано 22 липня 2024.
  2. Васильевка (Ялта) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com (рос.). Процитовано 22 липня 2024.
  3. Том 10 (1890) :: ИТУАК :: BIBLIOTHECA CHERSONESSITANA. web.archive.org. 16 вересня 2018. Процитовано 22 липня 2024.
  4. Том 26 (1897) :: ИТУАК :: BIBLIOTHECA CHERSONESSITANA. library.chersonesos.org. Процитовано 22 липня 2024.
  5. Ай-Василь когда-то был крупной крымскотатарской деревней. Crimeantatars.club - Сайт о крымских татарах (ru-RU) . 14 лютого 2021. Процитовано 5 жовтня 2023.
  6. Указ Президиума ВС РСФСР от 21.08.1945 № 619/3 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 22 липня 2024.