Активна оптика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Первинне дзеркало з активною оптикою, що використовується на Телескопі нової технології[en] в обсерваторії Ла Сілья (Чилі).

В астрономії, акти́вна о́птика використовується при астрономічних спостереженнях для корекції різноманітних оптичних аберацій, таких як кома, астигматизм[джерело?] та інші. На сьогодні технологія активної оптики використовується на Nordic Optical Telescope, Телескопі нової технології[en] в обсерваторії Ла-Сілья (Чилі), Дуже великому телескопі, а також на телескопах Кек-1 та Кек-2, що розташовані на Гаваях.

Телескопи нового покоління, що побудовані після 1980 р., використовують дуже тонке первинне дзеркало, яке є настільки тонким, що не в змозі підтримувати постійно якусь певну форму. За допомогою набору соленоїдних коригувачів (англ. actuators) підтримується оптимальна форма первинного дзеркала. Сучасні комп'ютеризовані системи керування здатні підтримувати оптимальну форму дзеркала в динамічному режимі, майже миттєво реагуючи на зміни характеристик світлового потоку. Телескоп може також використовувати не одне суцільне первинне дзеркало, а сегментоване, яке складається з багатьох малих дзеркал. Це дозволяє уникнути явища гравітаційної дисторсії, що відбувається на великих телескопах завдяки масивному дзеркалу, яке дещо змінює свою форму при різних нахилах телескопа.

Інші застосування[ред. | ред. код]

Складні лазерні установки та інтерферометри також можна стабілізувати за допомогою аналогічної технології.

Мала частина променів втрачається при проходженні напрямних дзеркал; для вимірювання положення лазерного променя і для вимірювання його напрямку (в фокальній площині за лінзою) використовуються спеціальні діоди. Систему можна зробити менш чутливою до шумів за допомогою ПІД-регулятора. Для імпульсних лазерів контролер повинен бути співвіднесений з частотою повторення. Безперервний промінь можна використовувати для забезпечення смуг стабілізації (проти вібрацій, турбулентності повітря, акустичних шумів) шириною 10 кГц для лазерів з низькою частотою повторення.

У деяких випадках доводиться вносити зміни в інтерферометр Фабрі-Перо для використання на конкретній довжині хвилі. Відбите світло виділяється за допомогою пристрою повороту площини поляризації на ефекті Фарадея і поляризатора. Малі зміни довжини хвилі спадного випромінювання, що створюється акустооптичним модулятором, або інтерференція з деякою кількістю спадного випромінювання дають інформацію про те, чи є інтерферометр занадто довгим або занадто коротким.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Харди Дж. У. Активная оптика: новая техника управления световым пучком // Труды института инженеров по электротехнике и радиоэлектронике. — Москва, 1978. — Т. 66, № 6. — С. 31-85. (рос.)