Альпо Сайло
| Альпо Сайло | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| При народженні | швед. Albin Leopold Enlund | |||
| Народження |
14 листопада 1877[1] Гямеенлінна, Російська імперія[1] | |||
| Смерть | 6 жовтня 1955[1] (77 років) | |||
| Гельсінкі, Фінляндія | ||||
| Поховання | Гієтаніємі[2] | |||
| Країна |
 Фінляндія | |||
| Навчання | Turku University of Applied Sciencesd | |||
| Діяльність | скульптор, унаочнювач | |||
| Вчитель | Акселі Галлен-Каллела, Elias Muukkad і Victor Westerholmd | |||
| Член | Voimaliittod | |||
| У шлюбі з | Nina Sailod і Helga Sailod | |||
| Роботи в колекції | Фінська національна галерея і HAM Helsinki Art Museumd | |||
|
| ||||
 Альпо Сайло у Вікісховищі | ||||
Альпо Сайло (до 1902 Альбін Леопольд Енлунд; 14 листопада 1877, Гямеенлінна — 6 жовтня 1955 Гельсінкі) — фінський скульптор і художник . Творив переважно у стилі національного романтичного ідеалізму. Ключові його роботи зображують поетів і діячів фінської культури.
Біографія[ред. | ред. код]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (27 грудня 2023) |
Альпо Сайло був старшою дитиною в сім'ї з трьох осіб. Молодший помер рано і залишилися тільки Альбін (Альпо) та Ільма. Батько надихнув дітей на малювання, але він помер до того, як діти досягли шкільного віку, і через це мати переїхала з дітьми з Гямеенлінна до Турку.
Сайло спочатку працював скульптором-декоратором на меблевій фабриці Бомана і паралельно почав вивчати мистецтво. Спочатку в школі малювання Фінської художньої асоціації (нині Академія образотворчих мистецтв) у 1895—1897 роках викладачами були Еліас Муукка та Віктор Вестергольм . Після цього навчався в Школі мистецтв і ремесел у Гельсинкі 1898—1899. Був учнем Акселі Галлен-Каллела та асистентом у його студії в Руоведі в 1900—1901 роках, а потім у Флоренції в 1901 році та в Будапешті в 1902—1903 роках.
У школі малювання Фінської художньої асоціації до класу Альпо входили Йірьйо Лійпола, Карл Бенґтс і Джон Енґельберґ, який пізніше одружився із сестрою Альпо — Ілмою Сайло. Сусідом Сайло був художник Аарно Карімо, який згодом був дуже близьким другом художника. Як і у Сайло, напрямок мистецтва та коло зацікавлень Карімо були радикально націоналістичними. Обидва захоплювалися «Калевалою» і були активними в націоналістичних колах. Обидва також брали участь у заснуванні Voimaliitto.
Сайло також був одним із засновників Асоціації фінських скульпторів, заснованої 1910.
Сайло був активним прихильником фінського модернізму, і він найбільш відомий своїми скульптурами народних співаків. Серед них пам'ятник в Сортавала Runonlaulaja (1935) і скульптура Ларіне Параске в парку Гесперія в Гельсинкі (1949). Серед його найкращих робіт — меморіальний бюст Матіяса Кастрена, відкритий 1921 перед Національним музеєм у Гельсинкі.
Сайло також був відомий як портретист. Разом із Галлен-Каллела був відданим захисником національного романтизму і був одним із засновників Товариства Калевала. Найбільшою мрією Сайло була реалізація проєкту «Калевалатало» — Будинку Калевали.
Альпо Сайло був рішучим прихильником незалежності і, як і багато інших сучасних художників, виступав за незалежність Фінляндії. Це також можна побачити в його мистецтві та роботах, які значною мірою базуються на фінській ідентичності. Він змінив своє ім'я з Альбін Енлунд на Альпо Сайло в 1901 році, щоб бути ідеальним фіном. Коли імператор скасував автономію Фінляндії (1899) і наказав фінським чоловікам вступати в російську армію, Альпо Сайло мандрував по Фінляндії, організовуючи саботажі мобілізації, серед іншого закликаючи священиків не читати накази про мобілізацію в церкві. Коли ситуація загострилася 1901, Сайло вирішив покинути країну, щоб вивчати мистецтво за кордоном, після чого він спочатку опинився у Флоренції, а потім переїхав до Будапешта, щоб вчитися в 1902—1903 роках. Сайло повернувся до Фінляндії в 1903 році після того, як ситуація трохи заспокоїлася.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Register of the Artists' Association of Finland
- ↑ https://www.helsinginseurakunnat.fi/material/attachments/hautausmaat/hietaniemi/w8GZkM0y7/Hietaniemen_merkittavia_vainajia.pdf
Джерела[ред. | ред. код]
- Otavan Iso Fokus: Kertovasti kuvitettu 8-osainen tietosanakirja, osa 6, s. 3639. Otava 1974. ISBN 951-1-01236-3
- Kalleinen, Kristiina: Kansallisen Tieteen ja Taiteen Puolesta: Kalevalaseura 1911—2011. ISBN 978-952-222-256-5
- Kivelä, Marjut: Sydämessä Kalevalainen Kansa: Alpo ja Nina Sailo runolaulajien ikuistajina. ISBN 951-717-344-X
- Mamia, Hanna: Kuvanveisto ajassa ja tilassa. ISBN 978-952-222-178-0
|
