Альф Генріксон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альф Генріксон
Alf Ragnar Sten Henrikson
скульптура Альфа Генріксона
Народився 9 липня 1905(1905-07-09)
Гускварна
Помер 9 травня 1995(1995-05-09) (89 років)
Седра Енґбі (передмістя Стокгольма)
Поховання кладовище у м. Гускварна[1]
Громадянство Швеція Швеція
Діяльність журналіст, письменник, сценарист, поет, перекладач
Галузь популяризація науки[2], науково-популярне видання[2], поезія[2] і переклад[2]
Відомий завдяки член Королівської шведської академії літератури, історії та старожитностей
Знання мов шведська[3][2]
Членство Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Q10503331?
Роки активності з 1927
Нагороди Шведська королівська медаль Litteris et Artibus (1977)
Орден «За заслуги перед Італійською Республікою» (1981)
IMDb ID 0377612

Альф Генріксон (швед. Alf Ragnar Sten Henrikson, *9 липня 1905(19050709), Гускварна — † 9 травня 1995, Седра Енґбі) — шведський письменник, сценарист, поет, перекладач і журналіст газети Dagens Nyheter. Автор багатьох науково-популярних і історичних книг та численних поезій на актуальні теми, які регулярно публікувались в Dagens Nyheter.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Альф Генріксон написав понад 100 книг[4], серед яких збірки поезій, книги на історичні теми, які розповідають зокрема про історію Швеції, Данії, Китаю, Ісландії, стародавніх Греції і Риму, а також загальна енциклопедія, яку Генріксон почав писати, коли йому вже було за вісімдесят. Він також перекладав поезію, оперні лібрето та інші тексти з таких мов, як французька, англійська, китайська. Його переклад лібрето Чарівної флейти Моцарта з німецької на шведську в 1968 році став класикою і був використаний у фільмі Інгмара Бергмана «Чарівна флейта» (екранізація опери 1975 року)[5].

Як сценарист відзначився у жанрах фентезі, мелодрама, комедія[6]. Перший фільм за його сценарієм вийшов у 1951, останній — в 1975.

Понад 20 тисяч поезій на актуальні теми Генріксон опублікував у щоденній газеті Dagens Nyheter. Частина їх була перевидана в антологіях[7]. Генріксон також написав і опублікував низку інших збірок поезій. Його стиль був зазвичай гумористичним, але також міг бути дуже серйозним — в його текстах часто поєднувались кілька смислових та стильових рівнів.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Генріксон отримав низку літературних та інших нагород за його літературні твори і роботи з популяризації знань. Серед них найпрестижнішими є:

У 1967 його обрали членом Королівської шведської академії літератури, історії та старожитностей.

У 1968 він став почесним доктором Стокгольмського університету.

У 1980 видавничий дім Bra Böcker AB заснував премію Альфа Генріксона на честь його 75-річчя. За життя Генріксона він сам обирав лауреатів щорічної премії. Після його смерті була кількарічна пауза, а згодом нагородженням цією премією зайнялось Товариство Альфа Генріксона.

В 2013 році премія становить 25 тис. шведських крон[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Find a Grave
  2. а б в г д Czech National Authority Database
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Бібліографічна база даних [Архівовано 21 червня 2013 у Wayback Machine.] від Товариства Альфа Генріксона
  5. Die Zauberflöte (Чарівна флейта) [Архівовано 23 вересня 2012 у Wayback Machine.]: інформація про оперу Гетеборзького оперного театру
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 13 лютого 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Товариство Альфа Генріксона. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 13 лютого 2013.
  8. Recipients of Litteris et Artibus 1977[недоступне посилання], інформація Королівського двору Швеції
  9. Список нагороджених Орденом «За заслуги перед Італійською Республікою». Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 13 лютого 2013.
  10. Om Alf Henrikson-priset [Архівовано 21 червня 2013 у Wayback Machine.], Інформація Товариства Альфа Генріксона

Посилання[ред. | ред. код]