Інгмар Бергман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інгмар Бергман
Ingmar Bergman
Ingmar Bergman Smultronstallet.jpg

Інгмар Бергман під час зйомок фільму «Сунична галявина» (Smultronstället), 1957
Дата народження 14 липня 1918(1918-07-14)[1][2][3][4][5][6]
Місце народження Уппсала
Дата смерті 30 липня 2007(2007-07-30)[7][2][4][5][6] (89 років)
Місце смерті Форе
Поховання Fårö Church[d]
Громадянство Швеція Швеція
Національність шведи
Alma mater Стокгольмський університет
Професія кінорежисер
Член Американська академія мистецтв і наук
Magnum opus Сьома печатка, Персона, Фанні та Олександр і Autumn Sonata[d]
Нагороди
IMDb ID 0000005
ingmarbergman.se
CMNS: Ingmar Bergman на Вікісховищі

І́нгмар Бе́ргман або І́нґмар Бе́рґман[8][9] (Аудіо Ingmar Bergmanопис файлу; 14 липня 1918 — 30 липня 2007) — шведський режисер театру й кіно, сценарист, письменник, один з головних творців авторського кіно 20-го сторіччя.

Біографія[ред.ред. код]

Бергман закінчив Стокгольмський університет, де вивчав літературу й історію мистецтв. Професійно працювати у кіно він почав у 1941 році, редагуючи сценарії. Невдовзі написав власний сценарій під назвою «Цькування», екранізований у 1944 році.

Пізніше Бергман почав знімати власні фільми. Світове визнання здобули його режисерські роботи 1950-х — 1960-х років — «Сунична галявина», «Сьома печатка», «Усмішки літньої ночі», «Мовчання», «Персона».

Режисер активно працював у кіно й далі, причому майже до всіх своїх картин сценарії писав сам. У 1970-ті — 80-ті роки на екрани вийшли «Дотик», «Осіння соната», «З життя маріонеток», «Зміїне яйце», «Фанні й Олександр».

Цвинтар на острові Форйо

Інгмар Бергман, розпочавши свій шлях як театральний режисер, і надалі не розлучався з театром і ставив п'єси Шекспіра, Ібсена, Чехова, Стріндберга.

Режисер продовжував активно працювати в кіно в наступні десятиліття. У 1970-і — 1980-і роки на екрани вийшли «Шепоти і крики», фільм «Сцени з подружнього життя», що складається із низки окремих серій, «Осіння соната», «З життя маріонеток», грандіозні «Фанні та Олександр» та інші.

Основні теми творчості Інгмара Бергмана — криза релігії, криза традиційної сім'ї, криза особистості; пошуки справжніх відносин між людьми. Роблячи основну ставку на великий план осіб, які передають складну гаму почуттів, Бергман з допомогою своїх акторів висловлює найскладніші переживання екзистенціальної зустрічі людини з правдою про світ всередині і навколо себе.

Могила митця та його дружини Інґрід

Його дев'ять дітей також стали в основному діячами культури і мистецтва. Син Даніель Бергман був режисером художнього фільму «Недільні діти». Згідно з оцінками, Бергман залишив спадкоємцям близько 7,1 мільйона доларів США. Бергман був власником акціонерної компанії Cinematography Aktiebolag, пов'язаної з виробництвом кіно. Останні роки кінорежисер проводив на маленькому острові Форе в Балтійському морі, де у нього був власний будинок.

Похований разом з останньою дружиною Інґрід на прилеглому до кірхи цвинтарі на острові Форйо.

Нагороди[ред.ред. код]

Фільмографія[ред.ред. код]

Сценарист[ред.ред. код]

Театральні постановки[ред.ред. код]

Вшанування[ред.ред. код]

6 квітня 2011 року Банк Швеції повідомив про плани випуску в 2014—2015 році нової серії грошових знаків. На аверсі купюри в 200 шведських крон буде розміщений портрет Інгмара Бергмана[10][11].

Літературні твори[ред.ред. код]

  • И. Бергман. Латерна магика. — М.: Искусство, 1989.
  • И. Бергман Картины. — М.- Таллинн : Музей кино, Aleksandra, 1997. — 440 с. — ISBN 9985-827-27-9.
  • И. Бергман. Пятый акт. — Москва: Verte, 2009.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бергман Ингмар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. RKDartists
  4. а б SNAC
  5. а б Internet Broadway Database — 2000.
  6. а б Enciclopédia Itaú Cultural
  7. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118509519 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  8. Дещо про Фріца Ланґа, Орсона Веллса, Жака Таті, Жана Ренуара, Альфреда Гічкока й Інґмара Берґмана — Кіноколо
  9. Інґмар Берґман: відхід. — Радіо Свобода
  10. Sweden’s new banknotes and coins: сообщение на официальном сайте Банка Швеции.(англ.) (Перевірено 3 серпня 2011)
  11. Новые лица шведских крон // Бонистика. Энциклопедия банкнот мира. — 6 апреля 2011.(Перевірено 3 серпня 2011)

Посилання[ред.ред. код]