Алюодит
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Алюодит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1979 s.p. |
| Абревіатура | Ald[3] |
| Хімічна формула | Na2(Fe3+, Mn2+)3[PO4]3 |
| Nickel-Strunz 10 | 8.AC.10 |
| Ідентифікація | |
| Колір | жовтий, буруватий або зелений |
| Сингонія | моноклінна |
| Спайність | досконала |
| Твердість | 5—5,5 |
| Густина | 3,576 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Франсуа Аллюодd[4] |
| Типова місцевість | Varuträskd[5] |
 Алюодит у Вікісховищі | |
Алюоди́т (рос. аллюодит; англ. alluaudite; нім. Alluaudit m) — мінерал, фосфат натрію, заліза і марганцю. Також — помилкова назва дюфреніту.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула:Na2(Fe3+, Mn2+)3[PO4]3.
Містить (%): Na2О — 7,85; Fe2О3 — 20,23; MnO — 17,97; P2O5 — 53,95.
Сингонія моноклінна.
Трапляється в суцільних масах, зернистих, радіально-волокнистих, кулястих агрегатах.
Спайність досконала.
Колір жовтий, буруватий або зелений.
Густина 3,576.
Твердість 5—5,5.
Утворюється при оксидації варуліту або натрофіліту. Виявлено в родовищі Варутреск, Швеція. Рідкісний.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- алюодит залізний (відміна алюодиту, яка містить понад 20 % Fe2О3);
- алюодит марганцевистий (відміна алюодиту, яка містить більше марганцю, ніж заліза).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Moore P. B., Ito J. Alluaudites, wyllieites, arrojadites: crystal chemistry and nomenclature // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1979. — Vol. 43, Iss. 326. — P. 227–235. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.1979.043.326.04
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Алюодит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Алюодит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алюодит |
- http://www.handbookofmineralogy.com/ [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/alluaudite.pdf [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
