Аллілгірчична олія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алліл ізотіоціанат

Allyl isothiocyanate

Space-filling model of allyl isothiocyanate
Назва за IUPAC 3-Isothiocyanato-1-propene
Інші назви synthetic mustard oil
Ідентифікатори
Номер CAS 57-06-7
PubChem 5971
Номер EINECS 200-309-2
KEGG D02818
ChEBI 73224
SMILES C=CCN=C=S
InChI 1/C4H5NS/c1-2-3-5-4-6/h2H,1,3H2
Номер Бельштейна 773748
Властивості
Молекулярна формула C4H5NS
Молярна маса 99,15 г/моль
Густина 1.013–1.020 g/cm3
Тпл −102
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Алілгірчична олія, або алілізотіоціанат[1]ефірна гірчична олія.

Отримується дистиляцією води, яка містила розмелене насіння. Олію отримують змоченням порошку насіння гірчиці теплою водою.[1] Від такого змочення фермент мірозині, який міститься в насінні починає діяти на глікозид синігрін, які містяться також в насінні.[1] Глікозид під дією мірозину розпадається на глюкозу, кислий сірчанокислий калій і ефірну олію.[1]

Ефірна олія різко пахне гірчицею і подразнює шкіру.[1] 2%-ний розчин цієї олії в спирті використовують для розтирань при ревматизмі і радикуліті.[1] Йому ж зобов'язані своєю дією гірчичники.

Алілгірчична олія в Україні схвалена до використання в харчових продуктах як харчовий додаток як консервант і антиокислювач.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Н. Бартошевич. О горчице / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1990, №2. ISSN 0130-5972 (с.: 66)
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 1999 р. N 12: Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 15 січня 2015.