Амвросій (Сенишин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Амвросій Сенишин
Амвросій Сенишин
Митрополит Філадельфійський
14 серпня 1961 року — 11 вересня 1976 року
Обрання: 14 серпня 1961 року
Інтронізація: 26 жовтня 1961 року
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Костянтин Богачевський
Наступник: Йосиф Шмондюк
Єпископ Стемфордський
10 липня 1958 року — 14 серпня 1961 року
Обрання: 10 липня 1958 року
Попередник: він сам як екзарх
Наступник: Йосиф Шмондюк
Екзарх Стемфордський
20 липня 1956 року — 10 липня 1958 року
Обрання: 20 липня 1956 року
Єпископ-помічник Філадельфійський
6 липня 1942 року — 20 липня 1956 року
Обрання: 6 липня 1942 року
Титулярний єпископ Маіни
6 липня 1942 року — 10 липня 1958 року
Обрання: 6 липня 1942 року
Наступник: Pierre-Francis-Lucien-Anatole Boillon
 
Народження: 23 лютого 1903(1903-02-23)
Старий Самбір
Смерть: 11 вересня 1976(1976-09-11) (73 роки)
Філадельфія
Похоронений: Філадельфія
Батько: Тимотей
Мати: Марія
Прийняття священичого сану: 23 серпня 1931 року
Прийняття монашества: 8 серпня 1931 року
(довічні обіти в ЧСВВ)
Єпископська хіротонія: 22 жовтня 1942 року

Митрополит Амвро́сій Андрі́й Сени́шин (*23 лютого 1903, Старий Самбір, Україна — †11 вересня 1976, Філадельфія, США) — церковний діяч, василіянин, митрополит Філадельфійський Української Греко-Католицької Церкви (19611976).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Старому Самборі в родині Тимотея і Марії з роду Петруська, працівників залізниці. Навчався у Львівській гімназії. 16 липня 1923 р. за сприяння свого краянина о. Діонисія Головецького, ЧСВВ вступив до Крехівського новіціату; у 1925–1928 рр. вивчав гуманістику в Крехові й Лаврові, 1928–1930 рр. — філософію у Добромилі, 1930–1932 рр. — богослов'я у Кристинополі (Червонограді) та Варшаві (1932–1933). Ієрейські свячення отримав 23 серпня 1931 р. з рук єпископа Перемишльського Йосафата Коциловського[1].

З 1933 р. — вікарій новозаснованого монастиря в Чикаго (США); з 1937 р. — ігумен і парох церкви св. Миколая в Чикаго. Будучи ігуменом в Чикаго, 1941 р. організував у церкві св. Миколая Євхаристійний Конгрес Східних обрядів за участю українських греко-католицьких єпископів з Америки і Канади, на якому був присутній також апостольський делегат Амлето Джованні Чіконьяні з Вашингтону. 6 липня[2] (або 6 червня[3]) 1942 р. — номінований єпископом-помічником митрополита Костянтина Богачевського в США з осідком у Стемфорді при колегії св. Василія Великого; з 1956 р. — апостольський екзарх і єпарх новоутвореної Стемфордської єпархії, а з 1961 р. — митрополит Української Греко-Католицької Церкви у США і архієпископ Філадельфійської архієпархії.

З 1942 р. як єпископ розвинув широку діяльність в єпархіальному шкільному осередку в Стемфорді; 1946 очолював Український Католицький Допомоговий Комітет при Американській Єпископській Службі для допомоги повоєнним біженцям в Європі та еміграції до США (бл. 42.000 українців).

Редактор місячника «Ковчег» (1946–1956), організатор єпархіальних конгресів, меценат українського церковного мистецтва і музики. Учасник ІІ Ватиканського Собору й член соборової комісії Східних Церков (1962–1965). Його віковічним пам'ятником на американському континенті є величава митрополича катедра в Філадельфії, яку він спорудив і в якій був похований.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Василіянський вісник. — ч. 14. — Рим 1977/1978. — С. 52.
  2. Archbishop Ambrozij Andrew Senyshyn, O.S.B.M.† // The Hierarchy of the Catholic Church (дата доступу 8.12.2015) (англ.)
  3. Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861–1996). ― Львів: Каменяр, 1996. ― С. 355, 358.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.