Костянтин (Богачевський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костянтин Богачевський
Митрополит Філадельфійський
10 липня 1958 — 6 січня 1961
Обрання: 10 липня 1958
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: він сам як екзарх
Наступник: Амвросій Сенишин
Титулярний архієпископ Берое
5 квітня 1954 — 10 липня 1958
Обрання: 5 квітня 1954
Попередник: Pio Leonardo Navarra, O.F.M. Conv.
Наступник: Victor Alphonse Marie Sartre, S.J.
Титулярний єпископ Амізосу
20 травня 1924 — 5 квітня 1954
Обрання: 20 травня 1924
Попередник: Antônio Malan, S.D.B.
Наступник: José de Jesús Clemens Alba Palacios
Апостольський екзарх США
20 травня 1924 — 10 липня 1958
Обрання: 20 травня 1924
 
Народження: 17 червня 1884(1884-06-17)
с. Манаїв Золочівського повіту, Австро-Угорщина Австро-Угорщина, нині Зборівський район Тернопільська область, Україна Україна
Смерть: 6 січня 1961(1961-01-06) (76 років)
м. Філадельфія, Flag of the United States.svg США
Похоронений: м. Філадельфія
Батько: о. Сильвестр
Прийняття священичого сану: 31 січня 1909
Єпископська хіротонія: 15 червня 1924
 
Нагороди:
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)

Митрополит Костянтин Богачевський (17 червня 1884(18840617), Манаїв Золочівського повіту, нині Зборівський район Тернопільської області — 6 січня 1961, Філадельфія, США) — церковний і громадський діяч, митрополит Філадельфійський Української Греко-Католицької Церкви (19581961). Небіж отця Теодора Богачевського.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у сім'ї священика у селі Манаїв (Галичина). Навчався у Львові, на богословському факультеті (раніше Єзуїтська колегія Canisianum) Інсбруцького університету (Австрія) в 1905—1910[1], Мюнхені, доктор богослов'я.

Висвячений 1909 року. Після прийняття сану був префектом, пізніше духівником Львівської семінарії, референтом Львівської консисторії. Упродовж 1916—1917 рр. служив військовим капеланом 30-го (львівського) піхотного полку на італійському фронті, був нагороджений «хрестом заслуги з мечами» за виявлену хоробрість під час душпастирської праці серед боїв на фронтових лініях[2].

З 1918 р. — віце-ректор Перемишльської духовної семінарії та крилошанин кафедрального собору в м. Перемишлі, згодом генеральний вікарій (1923), Апостольський Протонотар (1923). За національну працю серед українців Галичини був арештований польськими владцями. У 1923 р., через переслідування з боку польської влади, виїхав до Риму, звідки відбув до США.

З 1924 р. Апостольський Екзарх для українців у США, титулярний єпископ Амізосу. У 1933 р. ініціював серед українців США масову допомогу жертвам голодомору 1932—1933 рр. в УРСР. У повоєнний період — асистент папського трону, римський граф (1950 р.), титулярний архиєпископ Берое (1954 р.). Ініціатор видання журналу «Ковчег» (1946—1956 рр., м. Стемфорд). У 1958—1961 рр. — митрополит Філадельфійський Української греко-католицької церкви.

Підніс Американський екзархат з релігійної, освітньої, національної, організаційної та економічної сторони. Меценат українських установ та науки і преси.

Помер митрополит Костянтин Богачевський 6 січня 1961 р. у Філадельфії, де й був похований. Як писала «Свобода»: «Вістка про смерть Митрополита, яку передано в радіо та яку принесла вся американська преса, подаючи рівночасно інформації про стан і розвиток очолюваної ним Української Католицької Церкви в ЗДА, глибоко схвилювала всю українську спільноту в цій країні, як напевно і в інших країнах українського поселення»[2].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.