Буртовий Анатолій Миколайович
| Буртовий Анатолій Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
11 червня 1961 (62 роки) Гулі, Миронівський район, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання |
Дніпропетровське художнє училище Київський поліграфічний інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Глущук Федір Тимофійович і Мікловда Олександр Іванович | |||
| Працівник | Наукова думка | |||
| Член | Спілка художників України | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Анатолій Миколайович Буртови́й (нар. 11 червня 1961, Гулі) — український художник; член Спілки художників України з 1993 року та творчого об'єднання «Світовид». Заслужений художник України з 2015 року[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 11 червня 1961 року у селі Гулях (нині Обухівський район Київської області, Україна). 1982 року закінчив Дніпропетровське художнє училище. Протягом 1982—1984 років працював у Запорізькому художньо-виробничгму комбінаті; у 1987—1993 роках — художнім редактором у видавництвах «Наукова думка» та «Довіра». Одночасно навчався на вечірньому факультеті Київської філії Львівського поліграфічного інституту, який закінчив 1991 року. Був учнем Федора Глущука і Олександра Мікловди. Від 1993 року — на творчій роботі.
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Василя Яна, № 16, квартира № 51[2] та у будинку на вулиці Генерала Наумова, № 31а, квартира № 168[3].
Творчість[ред. | ред. код]
У своїй творчості сполучає традиції іконопису, українського народного мистецтва школи Михайла Бойчука та його наступників. Захоплюється історичною тематикою — епохою Трипільської культури, давньоукраїнськими міфами та легендами[4]. Серед робіт:
- «Гаряча пора» (1989);
- «Поклик вічності» (1992);
- «Орач» (1993);
- «Чистий четвер» (1993);
- диптих «Дружні хлопці» (1993);
- «Трипільці» (1996);
- серія графічних робіт «Диво предків» (1997);
- «Вітряк на краю села» (1999);
- «Молитва» (1998);
- «Ворота вічності» (1999);
- «Роксолана» (2000).
Результатом сумісної творчої праці з Ігорем Ремаруком стала збірка віршів «Діва-Обида», яку було визнано найкращим виданням 2000 року на всеукраїнському конкурсі книги[4].
Представляє в Україні інтереси Северина Палидовича, сценічне ім'я Ерко — українського співака із США, який виконує український ліричний шансон. Усі п'ять альбомів Ерка, що вийшли в Україні, проілюстровано роботами Буртового[5].
Учасник виставок в Україні й за кордоном (Відень, 1991). Персональні виставки відбулися у Києві у 1997 році, Вашингтоні у 2002 році. З 22 жовтня по 7 листопада 2004 року в Українському музеї-архіві імені Патріярха Йосифа Сліпого у Монреалі за підтримки радіопрограми «Український час» відбулася його виставка «Чиста криниця»[4]. Має постійну експозицію в галереї «URAL» в Амстердамі.
Твори художника зберігаються в Музеї патріарха Мстислава у Саут-Баунд-Бруці, в Українському домі та Національному музеї Тараса Шевченка.
У кіно[ред. | ред. код]
У 1997 році на студії «Укртелефільм» знято документальний фільм про творчість митця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 9 листопада 2015Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва року № 632/2015 «{{{3}}}»
- ↑ Буртовий Анатолій Миколайович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 21.
- ↑ Буртовий Анатолій Миколайович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 132.
- ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 23 жовтня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ерко — Северин Палидович — український співак з Америки. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 23 жовтня 2011.
Література[ред. | ред. код]
- Т. П. Чуйко. Буртовий Анатолій Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
|
