Андрій Бабинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Андрі́й Семе́нович Ба́бинський (? — 1589) — руський шляхтич з роду Бабинських, гербу Бій (Bojcza). Зем'янин у Луцькому повіті Волинського воєводства, Пинському повіті Берестейського воєводства та Овруцькому старостві Київського воєводства Речі Посполитої. Військовий та державний діяч. Родове гніздо — Бабин.

Андрій Бабинський
Андрій Бабинський
Герб Бій (Bojcza)
Попередник: Семен Бабинський
Наступник: Василь Бабинський
 
Народження: 16 століття
Смерть: 1589(1589)
Підданство: Велике Князівство Литовське, Корона Польська
Релігія: православ'я
Рід: Бабинські
Батько: Семен Бабинський
Шлюб: NN, Таміла Лозка
Діти: Василь, Катерина, Софія, Лев, Іван, Костянтин
 
Військова служба
Звання: ротмістр

Відомості[ред. | ред. код]

Єдиний відомий син Семена Бабинського. Слуга Василя-Костянтина князя Острозького. Перший з представників роду Бабинських який у першоджерелах згадується з гербом Бій (пол. — Bojcza). У 1568 році отримав через матір Марію Чаплич село Ольшани у Луцькому повіті Волинського воєводства. Згадується в листі від 23 квітня 1567 року який написав великий гетьман литовський Григорій Ходкевич до Романа Федоровича князя Сангушка, під час підготовки походу на північну Русь під Чашники. Учасник творення каптурового суду в Луцьку під час безкоролів'я.1569 року Андрій Бабинський серед шляхтичів, які підписали Люблінську унію.[1] У період з 1571 по 1577 рік мав низку суперечок з володимирським підстаростою та підляським стольником Станіславом Ґраєвським.

Відомо, що мав як найменше два шлюби. Ім'я та рід першої дружини невстановлено, другим шлюбом з Тамілою Лозкою. Між 1577 та 1578 роком під час великого походу татар на Волинь ними було спалено родове гніздо Бабин. 1588 року провів розмежування своїх володінь з Ганною Гостською. Помер у 1589 році. Маєтності Андрія Бабинського були поділені у 1603 році між його синами Василем, Левом та Іваном Бабинськими.[2]

Основні відомі володіння: Бабин та Ольшани у Луцькому повіті, Кам'яне, Лінчин, Вири, Селище у Овруцькому старостві, Озеряни у Пинському повіті.

Спадкоємці[ред. | ред. код]

перший шлюб (1569): Іван Іванович Городиський. Діти Семен, Іван та Степан Городиські.

другий шлюб (з 1575): луцький ґродський писар Семен Іванович Хреб­тович-Богуринський.

  • Софія Бабинська у шлюбі з Іваном Дмитровичем Козинським. Діти: Костянтин Козинський, у шлюбі з Галшкою Бруякою та Андрій Козинський.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». — Kraków, 1888. — S. 120
  • Архів ЮЗР. Ч. 2, т. 1 : Постановления дворянских провинциальных сеймов в ЮЗР.  1861. — LXIV. 530. Ст. 1-9.
  • Залюднення України перед Хмельниччиною: Волинське воєводство / Ол. Баранович; ВУАН; соц.-екон. від.; комісія іст.-географ. — Київ: Укрполіграфоб'єднання ім. Леніна, 1930.
  • Ч. 1 : Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст. / ВУАН; ВУАН. — 1930. ст. 66
  • № 2048: [Луцкая гродская, записовая, поточная и декретовая книга 1574 года] / сост. О. И. Левицкий. — 1892. — 13 с.
  • Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego. — Kraków, 1858. — S. 864 [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архів ЮЗР. Ч. 2, т. 1 : Постановления дворянских провинциальных сеймов в ЮЗР.  1861. – LXIV. 530. с. 1—9.
  2. Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. с. 120.