Андріївка (Новомиргородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Андріївка
Центральна вулиця села
Центральна вулиця села
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Новомиргородський
Рада/громада Листопадівська сільська рада
Код КОАТУУ 3523884002
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 189
Поштовий індекс 26013
Телефонний код +380 5256
Географічні дані
Географічні координати 48°47′41″ пн. ш. 31°36′07″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Відстань до
районного центру
8 км
Місцева влада
Адреса ради 26012, с. Листопадове, вул. Соборна, 47; тел. 97-2-84
Сільський голова Скочко Володимир Васильович
Карта
Андріївка. Карта розташування: Україна
Андріївка
Андріївка
Андріївка. Карта розташування: Кіровоградська область
Андріївка
Андріївка

Андрі́ївка — село в Україні, у Новомиргородському районі Кіровоградської області. Орган місцевого самоврядування — Листопадівська сільська рада. Населення становить 180 осіб.

Георгафія[ред. | ред. код]

У Андріївці налічується 3 вулиці та 1 провулок.[1]

Вулиці: Леніна, Перемоги, Шевченка.

Провулки: Жовтневий.

В розмовній мові населення поширені такі назви кутків села:

  • Хуторок (вул. Шевченка)
  • Тамківка, Тамківщина (частина села неподалік лісу)

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

Кільцеподібне городище з двома виходами (на пд.зх.пд. та сх.), захищеними системою бічних валів; діаметр головного валу 86,5 метрів; поблизу нього з південного боку ще один круглий вал.[2]

На околиці Андріївки, на мису, утвореному балкою і правим берегом річки Турії, розташоване поселення Трипільської культури етапу ВІІ, відкрите в 1930-х роках С. С. Гамченком та обслідуване О. В. Цвек в 1987 році. Площа поселення — близько 80 га. Тут виявлено залишки наземних жител, кераміку із заглибленим орнаментом та розписом.[3][4]

Історія[ред. | ред. код]

Новий час[ред. | ред. код]

На початку XVIII століття поблизу села розміщувалась резиденція князів Любомирських. У 1849 році руїни їх родового замку місцеві селяни показували досліднику Олександру Тулубу. Ці руїни зберігались до XX століття.

В 1772 році у селі споруджена дерев'яна Покровська церква.[5] Метричні книги з записами про хрещення та народження, вінчання та відспівування з 1780 року нині знаходяться в Одеському обласному архіві[6], з 1795 року — в Кіровоградському обласному архіві.[7] Матеріали перепису населення 1858 року — ревізькі казки, знаходяться в Херсонському обласному архіві.[8] Дані про окремі родини та матеріали перепису населення 1858 року можна знайти на сімейному сайті «Рід Чорноіван».[9]

В метричних книгах до 1807 року Андріївка виступає як слобода. 1808 року вона переходить у власність князя Любомирського і стає центром Андріївської волості. У 1831 році вже згадується як володіння панів Висоцьких, у 1837 році — панів Лопухіних, у 18401856 роках — генерал-лейтенантші Удом, а в 1858 році її онука Миколи Петровича Лопухіна.

Андріївська комуна (1931)

Відповідно до ревізької казки 1858 року тут налічувалось 254 особи чоловічої статі та 244  — жіночої, тобто 498 осіб.

Відповідно до метричних книг, у 1872 році в селі лютувала холера. Смерть за рік (здебільшого у літні місяці) забрала 95 осіб, в той час як попереднього року — 20 осіб, а наступного — 30 осіб.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Андріївської волості мешкало 619 осіб, налічувалось 125 дворових господарств, існували православна церква, школа, 4 крамниці, броварня та цегельня, за 6 км зводилася православна церква[10].

XX століття[ред. | ред. код]

Про тодішнє життя в Андріївці можна довідатися зі спогадів тодішнього мешканця Л. М. Чорноівана на сайті «Рід Чорноіван»[11]

В 19231931 роках у селі існувала комуна «Надія», для членів якої був споруджений будинок на сім родин.[12]

На фронтах другої світової війни загинуло 62 андріївських воїни.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року, в селі проживало 180 осіб.

Станом на 2014 рік у Андріївці мешкало 189 осіб.[13], а станом на 1 січня 2015 року34 — 182 особи.

Динаміка населення
1858 1886 2001 2014 2015
498 619 180 189 182

Рідна мова населення Андріївки за переписом 2001 року:[14]

Мова Частка
Flag of Ukraine.svg українська 94,52%
Flag of Russia.svg російська 5,16%
Flag of Moldova.svg молдавська 0,32%

Покровська церква[ред. | ред. код]

В селі знаходиться Покровська церква[15], збудована в 1910 році, про що свідчить напис на надгробку ініціатора будівництва Новицького Леопольда Леопольдовича. Будівництво церкви тривало протягом 1905-1910 років.

Реєстрація статуту церкви проведена рішенням Кіровоградського облвиконкому № 56 від 15 лютого 1990 року. Церква знаходиться на обліку як пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним номером 217-Кв (згідно з розпорядженням голови Кіровоградської ОДА № 261-р від 7 серпня 1997 року).[16]

Покровська церква (Андріївка).jpg Надгробок засновника будівництва кам'яної Покровської церкви в Андріївці.jpg Напис на надгробку засновника будівництва кам'яної Покровської церкви в Андріївці.jpg
Покровська церква
Надгробок засновника
будівництва церкви
Напис на надгробку

Галерея[ред. | ред. код]

Андріївський сільський клуб.jpg Будинок в Андріївці.jpg Вулиця Шевченка (Андріївка).jpg
Сільський клуб
Будинок в центрі села
Вулиця Шевченка — віддалена
частина села

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Назва Розташування Дата встановлення Фото Короткі відомості
Місцевим мешканцям, загиблим у Другій світовій війні, пам'ятник Поблизу сільського клубу Братська могила (Андріївка).jpg На пам'ятнику встановлений сучасний стенд зі списком всіх загиблих воїнів села.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вулиці Андріївки на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтень 2012. Процитовано 3 червень 2012. 
  2. Записки Императорского общества, 1895 (рос.)
  3. Реєстр пам'яток трипільської культури — Кіровоградська область // Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.
  4. «Дикого поля» у наших краях ніколи не було… // «Народна правда», 04.09.2010
  5. Хронологико-историческое описание церквей Херсонской епархии
  6. Державний архів Одеської області. Архів оригіналу за 3 вересень 2014. Процитовано 15 червень 2013. 
  7. Державний архів Кіровоградської області
  8. Державний архів Херсонської області
  9. Сімейний сайт «Рід Чорноіван»
  10. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  11. Cайт «Рід Чорноіван». Каталог статей.
  12. Чорноіван О. Комуна (коментарі свідчень очевидця) // «Новомиргородщина». — № 30 (9213). — 27 липня 2013. — С. 7.
  13. Одним абзацом // «Новомиргородщина», № 23 (9258). — 07 червня 2014. — С. 2.
  14. Розподіл населення Андріївки за рідною мовою (у % до загальної чисельності населення) за переписом 2001 року
  15. Свято-Покровська церква с. Андріївки
  16. Дані про мережу церков і релігійних організацій в Новомиргородському районі станом на 1 січня 2009 року. Сектор з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю та у справах преси і інформації апарату Новомиргородської райдержадміністрації.
  17. Каталог картин Віталія Литвина
  18. Сімейний сайт «Рід Чорноіван»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тулуб А. Златополь // Современник. — № 11. — Т. 24. — 1850.
  • Історія Новомиргородського району / автор — упорядник О. В. Мокрицький; голова ред. кол. М. В. Чепіжак. — Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2004. — С. 32. — ISBN 966-583-149-6.

Посилання[ред. | ред. код]