Антоніо Франко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Франко
Апостольський нунцій в Україні
28 березня 1992 — 6 квітня 1999
Обрання: 28 березня 1992
Наступник: Нікола Етерович
Титулярний архієпископ Ґаллезе
з 28 березня 1992
Обрання: 28 березня 1992
 
Альма-матер: Папська церковна академія
Науковий ступінь: доктор богослов'я, доктор канонічного права
Діяльність: католицький священник
Народження: 24 березня 1937(1937-03-24) (87 років)
м. Пульянелло, Італія
Священство: 10 липня 1960
Єп. хіротонія: 26 квітня 1992

CMNS: Антоніо Франко у Вікісховищі

Антоніо Франко (італ. Antonio Franco; нар. 24 березня 1937, м. Пульянелло, Італія) — ватиканський дипломат.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 березня 1937 року в Пульянелло, провінція Беневенто, Італія. Доктор богослов'я та канонічного права.

З 1960 — священик. З 1972 — співробітник апостольських нунціатур у Болівії, Ірані, Франції. З 1982 по 1988 — у місії постійного спостерігача Ватикану при ООН. З 1988 по 1992 — співробітник департаменту зі зв'язків із державами Державного секретаріату Ватикану. З 28 березня 1992 по 30 травня 1999 — Апостольський Нунцій в Україні. 19 серпня 1992 — вручив вірчі грамоти Президенту України Леоніду Кравчуку. З 1999 по 2006 — Апостольський Нунцій на Філіппінах. З 06.2006 — Апостольський Нунцій в Ізраїлі, на Кіпрі. З 06.2006 — Апостольський представник в Єрусалимі і Палестині.

Посилання[ред. | ред. код]