Антон Вексельбаум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антон Вексельбаум
Anton Weichselbaum
Anton Weichselbaum.jpg
Народився 8 лютого 1845(1845-02-08)
Лангенлойс, Нижня Австрія
Помер 23 жовтня 1920(1920-10-23) (75 років)
Відень, Австрія
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria.svg Австрія
Діяльність бактеріолог, викладач університету, патологоанатом
Alma mater Віденський університет
Сфера інтересів медицина, патологія, бактеріологія
Заклад Віденський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медицини
Член Леопольдина і Австрійська академія наук
Відомий завдяки: відкриттям збудника менінгококової інфекціїменінгокока
У шлюбі з Анна Шнайдер

Антон Вексельбаум у Вікісховищі?

Антон Вексельбаум (нім. Anton Weichselbaum; 8 лютого 1845(18450208), Лангенлойс, Нижня Австрія — 23 жовтня 1920, Відень, Австрія) — австрійський патолог і бактеріолог, відомий відкриттям збудника менінгококової інфекції — менінгокока.

Біографія[ред. | ред. код]

Був сином виробника бочок. Вчився в гімназії в Кремсі. Упродовж 1855—1863 років вивчав медицину в Імператорському медичному хірургічному військовому госпіталі, академії імператора Йозефа та Віденському університеті, отримавши ступінь доктора медицини в 1869 році. Згодом у 1869—1871 роках був помічником патологоанатома Йозефа Енгеля (1816—1899), який вчився у Карла фон Рокитанського.

Після служби на різних посадах військовим лікарем, в 1875 році Вексельбаум став анатомічним демонстратором у Першій Імператорській і Королівській військовій лікарні у Відні. У 1878 році він отримав посаду приват-доцента на кафедрі патологічної анатомії у Віденському університеті. У 1882 році його призначено головним демонстратором у віденській лікарні Рудольфа, а в 1885 році став доцентом на кафедрі патологічної гістології та бактеріології. У 1893 році призначено повним професором кафедри патологічної анатомії та директором патологоанатомічного інституту Віденського університету, а в 1912 році він став ректором університету. Пішов у відставку в 1916 році.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

У 1887 році він став першим науковцем, хто ізолював збудника цереброспинального менінгіту. Він назвав бактерію Diplococcus intracellularis meningitidis[1]. Вексельбаум був одним з перших науковців, хто визнав важливість бактеріології для патологічної анатомії. Він зумів продемонструвати наявність туберкульозної палички в крові осіб, які померли від міліарного туберкульозу. Він вніс вагомий внесок у політику охорони здоров'я в боротьбі з туберкульозом і був засновником першого австрійського інституту здоров'я легень (Lungenheilstätte) в Алланді. Також багато уваги приділив новій науці серології. Карл Ландштайнер виявив аглютинацію між сироваткою та клітинами крові, коли працював у лабораторії Вексельбаума асистентом. Вексельбаум також зробив цінні дослідження цукрового діабету, а також активно вивчав захворювання хрящів і суглобів, витратив багато сил на боротьбу з алкоголізмом. Йому також належить перший комплексний опис локальної ерозії кісток при артриті. Він заснував перший в Австрії інститут легеневого здоров'я (Lungenheilstätte).

Основні наукові твори[ред. | ред. код]

  • Der gegenwärtige Stand der Bakteriologie und ihre beziehungen zur praktischen Medizin. Klinische Zeit- und Streitfragen, volume 1, 1; Vienna, 1887.
  • Grundriss der pathologischen Histologie. Leipzig-Wien, 1892. His most important work.
  • The Elements of Pathological Histology: with special reference to practical methods / by Dr. Anton Weichselbaum. London: Longmans, Green, and Co., 1895. 456 pages.
  • Über Entstehung und Bekämpfung der Tuberkulose. 1896.
  • Parasitologie. Handbuch der Hygiene, volume 9; Jena, 1899.
  • Epidemiologie. Handbuch der Hygiene, volume 9; Jena, 1899.
  • Handbuch der pathogenen Mikroorganismen, volume 3; Jena, 1903.
  • Handbuch der pathogenen Mikroorganismen, volume 3; Jena, 1903.
  • Handbuch der pathogenen Mikroorganismen, volume 4; Jena, 1904.
  • Immunität bei den durch den Micrococcus meningitidis cerebrospinalis (Diplococcus intracellularis meningitidis) verurscahten Erkrankungen.
  • Handbuch der pathogenen Mikroorganismen, volume 4; Jena, 1904.
  • Über die Infektionswege der menschlichen Tuberkulose. 1907.
  • Über die Beziehungen zwischen Körperkonstitution und Krankheit. 1912.

Визнання[ред. | ред. код]

Став членом Леопольдини і академіком Австрійської академії наук (1894). На його честь названо — грампозитивного, нерухомого, факультативного анаероба Streptococcus pneumoniae, який спричинює пневмонію, а іноді й сепсис, перитоніт або менінгіт[2][3]. У 1929 році на його честь у Відні названо провулок (Weichselbaumgasse).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. A. Weichselbaum, in: Fortschritte der Medizin, München, 1887, 5: 573 and 620. (нім.)
  2. A. Weichselbaum. Über die Ätiologie der acuten Lungen- und Rippenfellentzündungen. Wiener Medizinische Jahrbücher, (Alte Folge), 1886; 82: 483-554. (нім.)
  3. A. Weichselbaum. Über seltenere Localisationen des pneumonischen Virus (Diplococcus pneumoniae). Wiener klinischer Wochenschrift, 1888, 1: 573-575, 595-597, 620-622, 642-643, 659-661. (нім.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Whonamedit?- A dictionary of medical eponyms. Anton Weichselbaum [1] (англ.)
  • Whonamedit?- A dictionary of medical eponyms. Weichselbaum's meningococcus [2] (англ.)
  • Whonamedit?- A dictionary of medical eponyms. Fraenkel-Weichselbaum diplococcus [3] (англ.)