Леопольдина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Будова академії Leopoldina

«Леопольдина» (нім. Deutsche Akademie der Naturforscher Leopoldina; Deutsche Akademie der Wissenschaften;) — Німецька академія природодослідників «Леопольдіна» — заснована фізиком І. Баушем 1652 року як Academia Naturae Curiosorum.[1] 1687 імператор Священної Римської імперії Леопольд І-й затвердив Академію природодослідників як Академію Священної Римської імперії, надавши їй своє ім'я (таким чином виникла скорочена назва — «Leopoldina»).

З 1878 року Академія розташована в Галле.

2007 перейменована в «Німецьку Академію Наук».[2]

Обрання академіком Леопольдіни — найвища академічна почесть Німеччини (серед членів академії близько 160 лауреатів Нобелівської премії).

Леопольдіна має архів і бібліотеку та присуджує премії та нагороди. Всі наукові заходи публікуються в номерах зведених видань «Nova Acta Leopoldina», «Acta Historica Leopoldina» і «Jahrbuch».

Нагороди[ред.ред. код]

  • Cothenius Medal (вперше — у 1792 р.)
  • Carus Medal (1896)
  • Schleiden Medal (1955)
  • Mendel Medal (1965, на честь Грегора Менделя)
  • Darwin Badge (один раз в 1959 р. — на честь 100-річчя виходу друком книги Походження видів)
  • Leopoldina Prize for Junior Scientists
  • Georg Uschmann Prize for History of Science
  • Leopoldina Research Prize (2001, спонсор Commerzbank Foundation)
  • Thieme Prize of the Leopoldina for Medicine
  • Medal of Merit (у особливих випадках)

Склад Академії[ред.ред. код]

Загальна кількість — 1000 академіків. Три чверті членів — від німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія).

Станом на 2016 рік серед членів академії було 175 лауреатів Нобелівської премії (включаючи померлих)[3].

Найвідоміші академіки Леопольдини:

Українці у складі Леопольдини[ред.ред. код]

Членами Леопольдини були українські вчені Іван Шмальгаузен (1960)[4], Платон Костюк (1966)[5] і Віктор Глушков (1970)[6], а також біологи українського походження Феодосій Добржанський (1960)[7] і Меркурій Гіляров (1973)[8].

Членами академії є український біолог Юрій Глеба (1991)[9], а також українці Марина Родніна (2008)[10] і Станіслав Горб (2011)[11], що розпочали свої наукові кар'єри в Україні, але згодом виїхали до Німеччини.

Цікаво, що з восьми згаданих науковців семеро є випускниками біологічного факультету Київського університету, зокрема четверо — його кафедри зоології.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • B. Parthier: Die Leopoldina. Bestand und Wandel der ältesten deutschen Akademie. Druck-Zuck, Halle 1994
  • B. Parthier, D. von Engelhardt (Hrsg.): 350 Jahre Leopoldina. Anspruch und Wirklichkeit. Festschrift der Deutschen Akademie der Naturforscher Leopoldina 1652–2002. Druck-Zuck, Halle 2002
  • Volker ter Meulen (Hrsg.): Deutsche Akademie der Naturforscher Leopoldina — Geschichte, Struktur, Aufgaben. Druck-Zuck, Halle 2006 (2 MB)

Посилання[ред.ред. код]