Антуан Куазево

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антуан Куазево
фр. Antoine Coysevox
Antoine Coysevox.jpg
Ім'я при народженні Antoine Coysevox
Народився 29 вересня 1640(1640-09-29)
Ліон
Помер 10 жовтня 1720(1720-10-10) (80 років)
Париж
Національність француз
Навчання в Королівській Академії живопису і скульптури в Парижі.
Напрямок бароко і класицизм
Працював у містах Париж
Основні роботи портрет, міфологічний жанр, кінний монумент, надгробок

Антуа́н Куазево́, часто також Куазево́кс (фр. Antoine Coysevox, МФА: [kwazəvɔ], 29 вересня 1640, Ліон — 10 жовтня 1720, Париж) — скульптор і декоратор Франції 2-ї половини 17 століття. Працював в стилістиці бароко, хоча офіційним стилем доби правління короля Луї XIV проголосили класицизм. Робив портретні бюсти, працював в меморіальній пластиці (надгробок кардинала Дж. Мазаріні).

Біографія[ред.ред. код]

Майбутній скульптор народився в місті Ліон. Навчався в Королівській Академії живопису і скульптури в Парижі. В 20 років за успіхи в скульптурі був назначиний придворним скульптором короля Франції. Був викладачем в Королівській академії, яку сам же і закінчив. Як скульптор брав участь у проектах короля Луї 14-го по оздобленню палацу в Версалі і тамошнього парку, створеного геніальним садівником Ленотром. Помер у Парижі.

Перелік головних творів[ред.ред. код]

  • портрет матері художника Іасента Ріго
  • бюст художника Шарля Лебрена
  • бюст міністра фінансів Кольбера
  • бюст «Великого Конде»(принц Луї Другий Конде), бронза, Лувр
  • Кінний портрет короля Луї 14-го на барельєфі(перехід через річку Рейн), Версальський палац, зал Війни
  • Дівчина з мушлею, статуя в парку Версаль
  • Великі декоративні вази, парк Версаль
  • аллегорія річки Дордонь, парк Версаль
  • аллегорія річки Гаронни, парк Версаль
  • алегорія річки Сена, 1706, Лувр
  • Нептун, 1705,Лувр
  • Амфітріта, 1705, Лувр
  • бюст гравера Жерара Одрана, Лувр
  • бюст короля Франції Луї 14-го. 1689,музей Карнавелє, Париж
  • Кінні монументи «Меркурій» та «Слава», сад Тюільрі
  • Надгробок кардинала Дж. Мазаріні,1689-1693,Лувр
  • портрет Пьєра Міньяра, теракота, Ермітаж, Петербург

Галерея скульптур[ред.ред. код]

Куазевокс, портретні бюсти[ред.ред. код]

Портретний бюст принца Луї II Конде[ред.ред. код]

Скульптор Куазевокс, портрет Луи II де Бурбон-Конде, Принца де Конде. Бронзовий бюст. (Лувр)

Куазевокс створив декілька вдалих портетних бюстів. Серед портретів колег — це бюст гравера Жерара Одрана. Розкішна, модна перука і велична поза поріднюють бюст з зображеннями аристократів, бо так диктувала мода. Палацовість була притаманна в ту добу навіть архітектурним будівлям, непалацовим за своїм призначенням (будівля Коллежу чотирьох націй, Париж, арх. Луї Лево, 1661—1665 рр., нині Вранцузька Академія наук).

Справжнім шедевром став бронзовий бюст принца Конде. Дуже вдалий полководець, Луї II Конде відрізнявся жорстокістю, блюзнірством, грубим поводженням навіть з близьким оточенням. Він з тих антипатриотів, що обертав свою зброю проти своєї країни. Конде-прибічник Фронди, що воювала проти короля і кардинала Мазаріні. Це він спустошував північні області Франції, це він намагався створити самостійне князівство в своїх землях. Бурхливо проведена молодість, перебування у в'язниці і хвороба зробили його неприємним і антипатичним. Навіть після політичного примирення з королем і кардиналом, його на вісім років відсторонили від справ, бо не довіряли.

Перед скульптором стояло важке завдання створити репрезентативний портрет хворої(хворів на ревматизм)і неприємної, але небезпечної особи. Куазевокс гідно справився з завданням, висунувши на перший план розкішне вбрання Конде і блискучі засоби обробки бронзи. Це трохи затьмарило сміливо змальовану, правдиву і неприємну характеристику образу.

Жоден з портретів Луї II Конде фарбами не передає усю складність характеру по-своєму скаліченої особи принца.

Худ. Давид Тенірс, принц Конде.

Джерела[ред.ред. код]

  • Всеобщая история искусств, т 4,М, «Искусство», 1963 «рос»
  • Каптерева Т. П.,Быков В. Е. «Искусство Франции 17 века». — М, «Искусство», 1969 (рос)

Див. також[ред.ред. код]