Арабіногалактан
| Арабіногалактан | |
|---|---|
| |
| Інші назви | Arabinogalactan |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 9036-66-2 |
| PubChem | 24847856 |
| Номер EINECS | 232-910-0 |
| KEGG | C00569 |
| ChEBI | 2796 |
| SMILES | |
| InChI | |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | [(C5H8O4)(C6H10O5)6]n |
| Зовнішній вигляд | тверда аморфна речовина світло-коричневого кольору |
| Тпл | > 200 °C |
| Розчинність (вода) | 5 г/100 мл |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Арабіногалактан ([(C5H8O4)(C6H10O5)6]n) — природний полісахарид, чия молекула складається з ланок галактози і арабінози, з'єднаних в співвідношенні: 6 ланок галактози до 1 ланки арабінози.
Фізичні властивості[ред. | ред. код]
Аморфний порошок жовтявого забарвлення, без запаху, з солодкуватим смаком.
Типи[ред. | ред. код]
Арабіногалактан поділяється на 2 типи:
- арабін-4-галактани (тип I)
- арабін-3,6-галактани (тип II).
Поширення[ред. | ред. код]
Арабіногалактан складає основу камеді покритонасінних рослин, наприклад акації, а також голонасінних, особливо модрини[1]. Деревина деяких видів модрини містить до 35 % арабіногалактину. Ти він є компонентом клітинної стінки мікобактерій[2].
Виробництво[ред. | ред. код]
Арабіногалактан виділяють з деревини модрини, непридатної для використання в лісозаготівельної промисловості. Отримують продукт екстракцією подрібненої сировини водою при температурі від 23 до 100ºC з подальшим випаровуванням. Потім речовина випадає в осад після реакції зі спиртом або ацетоном. Далі її освітлюють різними сорбентами (наприклад, активованим вугіллям), фільтрують і сушать.
Найбільші виробники арабіногалактану:
- «Аметіс» (
Росія) - «Larex» (
США) - Shanghai Brightol International Co. (
КНР) - Jiangxi Angtai Pharmaceutical Co.( КНР)
Застосування[ред. | ред. код]
Арабіногалактан застосовують в медицині, ветеринарії, фармацевтичній і косметичній промисловості, а також в поліграфії та целюлозно-паперовій промисловості.
Харчова промисловість[ред. | ред. код]
У харчовій промисловості арабіногалактан використовується як стабілізатор, згущувач та емульгатор Е409. Його застосовують для підтримки певного рівня в'язкості, а також з метою збереження початкової консистенції готової продукції харчового призначення. Найчастіше цей стабілізатор можна зустріти у продуктах на основі желе.
Раніше вважалося, що ця добавка може бути шкідливою. Проте у 1998 році профільна міжнародна організація FDA визнала добавку безпечною[3][4].
Медицина[ред. | ред. код]
Речовину застосовують для виготовлення лікарських засобів, які покликані очищати організм від шлаків, шкідливих сполук і дозволяє виводити важкі метали, тим самим покращити загальний стан здоров'я і самопочуття людини.
Косметологія[ред. | ред. код]
Арабіногалактан як вологостримуючий агент і ефективний емульгатор входить до складу кремів, лосьйонів, шампунів, гелів, сонцезахисних засобів. Добавка глибоко проникає в шкіру, покращує її живлення на клітинному рівні, зволожує, попереджає лущення і розтріскування.
Часто використовують спільно з фруктовими кислотами для посилення їхньої дії і запобігання подразнення і почервоніння шкіри.
Тваринництво[ред. | ред. код]
Арабіногалактан застосовують як добавку у тваринних кормах. Речовина стимулює розвиток корисних біфідобактерій. Включення в раціон пребіотика Е 409 збільшує приріст молодняка, знижує захворюваність і смертність від дизентерії та вірусного ентериту.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Clarcke A.E., Anderson R.L., Stone B.A. Form and function of arabinogalactans and arabinogalactan-proteins // Phytochemistry. 1979. V. 18. P. 521—540.
- ↑ Esko, Jeffrey D.; Tamara L. Doering; Christian R.H. Raetz (2008). in Essentials of Glycobiology. Cold Spring Harbor Press. с. Ch. 20. Архів оригіналу за 6 серпня 2010. Процитовано 7 вересня 2017.
- ↑ FDA: GRAS No. 017: Arabinogalactan [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]. 7. November 2013.
- ↑ FDA: GRAS No. 084: Arabinogalactan from Eastern Larch (Larix laricina) [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] 7. November 2013.
|
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |